Є. Гребінка розпочав переклад «Полтави» О. Пушкіна, написав кілька байок, п'єсу-одноактівку «В чужие сани не садись», ряд російських поезій. Прикметно, що у рік закінчення гімназії (1831) деякі з них з'являються друком: уривок «из песни 1-ой» поеми О. Пушкіна — в «Московском телеграфе», вірш «Рогдаев пир» — в «Украинском альманахе».
I розділ «Зоологія і комахи. «Відпустіть нас до бабусі» та II розділ «Знайомство з майбутнім майстром спорту, а також з бабусею, ентузіастом музичної освіти і дідом Трохимом» аналіз Тема: зображення приїзду Сергія і його близького приятеля Митька до бабусі, з метою зібрання колекції комах. Ідея: уславлення щирої любові, поваги онуків до бабусі і засудження зневажливого ставлення до старих людей. (Василь Трош). Основна думка: «А хіба існує кращий відпочинок, ніж там, у селі, злитися з природою після важкої праці та успішного закінчення п’ятого класу»? Композиція І, ІІ розділів «Химера лісового озера» Експозиція: отримання літнього завдання хлопцями від учительки Ірини Семенівни — зібрати колекцію комах. Зав’язка: від’їзд Сергія і Митька до бабусі в село. Кульмінація: роздуми діда Трохима про мету приїзду молоді до своїх бабусь. Розв’язка: смачно наївшись, хлопці вирішили піти погуляти на річку. III р. «Озеро. Змії люблять сіно», IV р. «Таємничий і — бр-р-р-р який страшний. Хороший хлопець. Нервові можуть далі не читати» Тема: зображення єдності людини і природи (подорож хлопців до озера, замилування красою довкілля, цікава таємниця водоймища). Ідея: возвеличення цілеспрямованості, наполегливості, сміливості, винахідливості хлопців у виконанні завдання, яке вони дістали від шкільної вчительки, незважаючи ні на які страховиська. Основна думка: у природі є свої таємниці, які можна розкрити за умови її розуміння, гуманного і доброзичливого ставлення до неї. Композиція. Експозиція: подорож хлопців до озера; огляд куреня із сіна. Зав’язка: зустріч з Василем Трошем, який купався в озері; подарунок велосипедиста хлопцям (бурштиновий камінець). Кульмінація: розповідь велосипедиста про чудовисько, яке начебто живе в озері. Розв’язка: хлопці вирішують заночувати біля озера. V та VI розділи «Митькозавр з Юрківки, або Химера лісового озера» Я. Стельмаха Тема: зображення дослідницької діяльності хлопців, якою вони захоплювалися, щоб дізнатися про історію виникнення чудовиська. Ідея: возвеличення працелюбності, наполегливості, прагнення до пізнання світу, довкілля, повага до книги, її мудрості. Основна думка: тільки в порозумінні, у спільній старанності, дружбі, взаємопідтримці, плідній праці можливо досягти бажаного результату. Композиція Експозиція: Сергій з Митьком вирішили записатися до бібліотеки і вивчати зоологію. Зав’язка: дослідження хлопців стосовно виникнення невідомого гігантського чудовиська. Кульмінація: Митькозавр Стеценка з Юрківки — назва невідомого чудовиська, що живе в лісовому озері. Розв’язка: сліди невідомої істоти на березі виявлені вдень і біля них вороняче пір’я. VII розділ «Операція «Курка» провалюється разом із дідом Трохимом» Тема: намагання хлопців за допомогою курки привернути увагу чудовиська, яке б потрапило до ями. Ідея: висміювання наміру хлопців щодо полювання невідомого звіра; засудження брехливості, улесливості, черствості. Основна думка: не можна ставати на шлях брехні заради власних потреб; завдавати шкоди оточуючим. Композиція Події розгортаються протягом одного дня. Експозиція: розповідь Митька про особливості полювання на тигрів та необхідність застосування цього методу для того, щоб спіймати чудовисько. Зав’язка: хлопці впіймали курку, викопали яму й очікували на появу невідомого звіра. Кульмінація: до ями замість чудовиська потрапляє дід Трохим. Розв’язка: брехливе виправдовування перед дідом Трохимом, провал операції «Курка». IX розділ «Таємниця лісового озера» Тема: здійснення мрії Сергія і Митька — спостереження хлопців за Митькозавром закінчилося успішно, його було виявлено. Ідея: уславлення дружби, взаєморозуміння, наполегливості у прагненні подолати будь-які труднощі (Сергій і Митько); засудження хвалькуватості, хитрості, улесливості (Василь Трош). Основна думка: а) те, що було таємним, стає відомим; б) намагання Василем ошукати, налякати Сергія і Митька посприяло тому, що друзі захопилися зоологією і виявили брехуна. Композиція. Експозиція: події, що відбулися у дядька Гната з тромбоном; хлопці так і не виявили того, хто живе в озері. Зав’язка: Сергій з Митьком почули неясний рух коло самої води, а потім побачили щось «надзвичайне, неймовірне і дуже доісторичне»; рятування Василя. Кульмінація: велике викриття — Василь імітував життя чудовиська в озері. Розв’язка: подяка Сергія і Митька Василеві за те, що він влаштував їм чудові канікули і прищепив інтерес до зоології.
Цитатна характеристика:
- «…Коли б хоч скоріше, а то жує та й жує, прямо душу з тебе вимотує: хліб з’їдає і час гаїть…»;
- «Ох, земелько, свята земелько — Божа ти донечко! Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки… Приобрітав би тебе без ліку. Легко по своїй власній землі ходить. Глянеш оком навколо — усе твоє; там череда пасеться, там орють на пар, а тут зазеленіла вже пшениця і колоситься жито: і все то гроші, гроші, гроші…»;
- «Я не буду панувати, ні! Як їв борщ та кашу, так і їстиму, як мазав чоботи дьогтем, так і мазатиму, а зате всю землю навкруги скуплю»;
- «Ох, земелько, свята земелько — Божа ти донечко! Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки… Приобрітав би тебе без ліку!»;
- «Їдеш день — чия земля? Калитчина! Їдеш два — чия земля? Калитчина! Їдеш три — чия земля? Калитчина!.. Диханіє спирає…
- «…бере і в свого, і в чужого»;
- «Ой Пузирі! Глядіть, щоб не полопалися, а замість вас Калитку розіпре грошового»;
- «Обікрали… ограбили…Пропала земля Смоковникова!.. Краще смерть, ніж така потеря!»;
Поведінка і риси характеру героя:
а) непосидючий («…неодмінно щоб битися, щоб що-небудь перевернути догори ногами. Спокій був його ворогом, з яким він боровся на кожному місці»)
б) сильний («…першій по силі на всю вулицю, враз тобі дасть підніжку, зімне, насяде…»);
в) відкритий («Він міг би підійти тихенько так, щоб не почув би ніхто, — але Федько того не любив»);
г) впертий («…не як всі діти поводиться. Він не плаче, не проситься, не обіцяє, що більше не буде. Насупиться й сидить. Мати лає, грозиться, а він хоч би слово з уст, сидить і мовчить»);
д) стійкий («камінь, а не дитина! Сибіряка якийсь…»);
е) правдолюб («Якби не схотів, то міг би одбрехатися, але Федько брехати не любить»);
є) непримиренний до зрадництва; («Не любить також Федько й товаришів видавати»);
ж) спокусник («…Федько знову спокушає Толю. І спокушає якраз у такий момент, коли ні одному чоловікові в голову б того не могло прийти»);
з) шанобливий до батька («…якби зачепили його тата, зразу б грубості почав говорити, а то й битись поліз би»);
и) спритний («Ловкий хлопчак», «жилаве, чортове хлопча. Стриба, як кішка»).
1.4. Значення образу Федька для сучасників.
2. Бесіда за питаннями для обговорення образу Федька
Яку характеристику подає автор Федьку на початку твору?
а) будівництво із піску; б) запускання змія.
Чи є у хлопця доброта? В чому вона виявляється?
Хто були батьки Федька? (Батько Іван — «типографчик», мати Іваниха — домогосподарка) Як їх характеризує В. Винниченко?
Охарактеризуйте його поведінку під час сварки з батьками.
За що батько давав гроші Федьку?
У зв’язку з чим Федько повсякчас отримував тумаків від батька?
Як автор характеризує свого героя? («Мужиченя, паршивець, одурілий хлопець, шибеник, мурло репане, нещастячко, сибіряка, халамидро, ідоляко, падлюко, люципере»)
1. Ледачий син не хоче вчитися та працювати.
2. Батько віддає ледаря у найми до Оха.
3. Наймитування парубка у лісового царя.
4. Батько не пізнає сина три роки поспіль.
5. Порада дідуся допомагає батькові впізнати сина.
6. Чарівні перетворення, щоб заробити грошей.
7. Помилка батька, парубок знову у Оха.
8. Парубок намагається втекти, перетворюючись на окуня та перстень.
9. Перстень опиняється у руках царівни.
10. Як Ох намагався дістати перстень.
11. Пишне весілля парубка та царівни.
