Мальчик он был карликом его все обижали и как-то раз он гулял и нашел какую-то волшебную вещь а это было колечко он сначала думал что с ним сделать и одела Он кольцо на мизинчик и вдруг перед ним появился какой-то Волшебный мужичок и он говорит если ты оденешь кольцо на мизинец что я появлюсь он говорит Какое исполнить свое желание он говорит Я хочу чтобы со мной все дружили и говорит Волшебный мужичок нет я такого не могу исполнить а как все дети увидели то что есть у карлика очень красивое кольцо и он может исполнить любое желание подбегает к нему все дети подбегают
Чацкого давно невзлюбили за его ум, чувство юмора, остроумие. Софья воспринимала его прямолинейность и шутки о молчалине всерьез, а учитывая ее чувства к нему, она была этим возмущена. Именно с ее языка слетела сплетня о сумашествии Чацкого. Сначала она не намеревалась делать ничего плохого, но когда поняла, что ей представился шанс получить Чацкого, она им воспользовалась. Публика охотно поверила этой сплетне, учитывая, что она невзлюбила Чацкого с того момента, как он заговорил. Люди не понимали его шуток в силу собственной глупости.
Мне кажется тут описывается какое то место куда автор уже не вернется, но он будет скучать по нему .
Перенос,абзац ( новая строчка)
- Та це ж Пилип! А, щоб тебе холєра ясна взяла! Проте по його обличчю було видно, що якби Швайку справді вхопила холера, то він був би вельми засмучений .Гей, то тільки стріли в небо швидко випускають, - відказав дід Кібчик. - А добру річ роблять не один день. Грицикові було моторошно. Раніше він гадав, що треба стерегтися лише татар. А тепер, виявилося, і серед своїх є не кращі. Бо лях, аби ти знав, не кращий від татарина. Або й ще гірший. Ординець, бач, шаблюкою голову знесе, а лях до горлянки пазурі тягне… Ет, і коли це закінчиться? У Воронівці так повелося здавна: як тільки висівали в землю зерно, найметкіші хлопці збивалися у ватагу і йшли у дніпровські плавні полювати на звіра чи ловити рибу. Раніше це називалося здобичництвом. А тепер, хоча хлопці займаються все тим же, чомусь називається козакуванням. А чому саме - ніхто вже й не скаже. Щоправда, Саньків далекий родич і сусіда сухорукий дід Кібчик інколи казав таке: - По-татарському козак - це вільна людина, котрій і сам чорт не брат. Хоче - звіра полює, хоче - візьметься за шаблюку і йде на ногайця. А нинішні… - тут дід Кібчик презирливо спльовував на землю, - швидше від кози пішли. Обгризає геть усе в плавнях, а з очеретів і носа не висовує. Щоб, бува, якийсь татарин його не побачив.
Подробнее на livelib.ru:
https://www.livelib.ru/book/1000492568/quotes-dzhuri-kozaka-shvajki-volo
