<span>Автор часто згадує про те, яка була зовнішність Тараса Бульби. Здається, читачеві достатньо цієї характеристики: товстий чоловік середніх років з прямою поставою, великими вусами та оселедцем на голові. Він одягнений в типову козацьку одяг: шаровари, які були «ширше Чорного моря», папаху з чорних смушків, з червоним верхом. Бульба говорить голосно, але неквапливо, що говорить про нього як про успішне оратора і лідера. Тарас практично не випускає з рук свою курильну трубку. Ну і, звичайно ж, відмінно тримається в сідлі – вміння, без якого складно уявити запорізького козака. Але, тим не менш, портрет Тараса Бульби дуже легко уявити.</span>
Ответ:
Объяснение:Ти, султан, чорт турецький, i проклятого чорта син і брат, самого Люцеферя секретарь. Який ти в чорта лицар, коли голою сракою єжака не вб'єш?! Чорт ти, висрана твоя морда. Hе будеш ти, сукін син, синів християнських під собою мати, твойого війска ми не боїмося, землею i водою будем биться з тобою, враже ти розпроклятий сину! Распронойоб твою мать! Вавилонський ти жихась, Македоньский колесник, Iєрусалимський бравирник, Александрійський козолуп, Великого і Малого Египта свинарь, Армянська злодиюка, Татарський сагайдак, Каменецький кат, у всего світу i підсвіту блазень, самого гаспида онук, а нашого хуя крюк. Свиняча ти морда, кобиляча срака, різницька собака, нехрещений лоб, ну і мать твою йоб. От так тобi Запоріжцi відказали, плюгавче. Не будеш ти i свиней христіанських пасти. Теперь кончаємо, бо числа не знаємо i календаря не маємо, місяць у небi, год у книзі, а день такий у нас, який i у вас, за це поцілуй в сраку нас!..
<span>Планетник був маленьким хлопчиком, прилетів із вирію казки як усі ми.
Серед сільських дітей він виявлявся найвправнішим, тому заздрісники відняли у ньго м'ячик, а його прогнали.
Дивній із ньго пастух - не кричить, не торопиться, а худоба у ньго ціла.
<span>Але жодної злої думки не було у ньго в голові.</span></span>
Прочитавши твір О.Гавроша "Іван сила" я зрозуміла що необов*язково бути багатою людиною щоб прославитися.,досить бути тільки сильним у характері!
На мою думку автор ставитться поважно,доброзичливо до Івана Сили.Адже цей силач зумів збороти все,що ставало на його путі!Автор знаючи що місіс Бухенбарх за бої Сили отримувала гроші,невдовзі він це відкрив Іванові!
Самый смешной момент в пьесе Мартин Боруля это сам Матрин Боруля. Конечно понятие "Смешно" субьективно, однако я иронично посмеялся с момента где он слёзно прощался с документами.