Влияние Библии на мировую культуру и национальные языки трудно переоценить. Именно Книга Книг стала источником особого стилистического пласта фразеологии - библеизмов. Данная статья посвящена исследованию библейской фразеологии в художественных произведениях М.М. Пришвина, ее влиянию на языковую картину мира писателя. Группу библейских фразеологических единиц составляют устойчивые обороты с эмоционально-оценочными характеристиками, непосредственно или опосредовано (через форму, образ, концепт) восходящие по своему происхождению к Библии. На основе существующих в научной литературе классификаций фразеологических единиц библейского происхождения авторы проводят анализ употребления различных групп библейских фразем у М.М. Пришвина, дают функционально-стилистическую и эмоционально-экспрессивную характеристику случаев употребления анализируемых фразеологизмов. В статье рассматривается узуальное и окказиональное употребление ситуационных и цитатных видов так называемых непосредственных библейских фразеологизмов. Среди этих фразеологизмов отмечаются как узуальные, так и трансформированные единицы. Кроме того, анализируется группа фразем, относящихся к Библии опосредованно. Отдельную нишу в языковой картине мира художественных произведений М.М. Пришвина занимают фраземы библейского происхождения с компонентами Бог / Господь / Христос, используемые исключительно в узуальной форме
Мені сподобалась повість (І.Франка *Захар Беркут *)Дуже цікава повість !
Можливо, допоможе.
«Захар Беркут» аналіз твору
Рік написання — 1882
Тема «Захар Беркут»: розповідь про те, як волелюбний народ Руської землі боронив свою батьківщину від монголо-татарської навали.
Ідея «Захар Беркут»: возвеличення мужності, патріотизму, винахідливості, рішучості, вміння долати перешкоди, боротися з труднощами; засудження підступності, зради, жадності, жаги до збагачення за рахунок інших. Основна думка «Захар Беркут»: сила народу — в його єдності, підтримці, повазі одне до одного. Жанр «Захар Беркут»: історична повість. Проблематика твору «Захар Беркут» • захист рідної землі; • моральний вибір; • єдність, згуртованість народу — запорука перемоги; • людина і природа; • кохання, вірність, самопожертва; • взаємовідносини батьків і дітей. Головні герої «Захар Беркут» Захар Беркут — тухольський старійшина, знахар. Все життя віддав служінню громаді. Замолоду три роки вчився лікарської справи у монаха Акинтія та подорожував по Русі. Максим Беркут — наймолодший син Захара, перейняв ідеали батька, хоробро б’ється у першій сутичці з монголами. Закоханий у боярську дочку — Мирославу. Тугар Вовк — боярин, якому князь пожалував землі Тухольчини. Вважає себе вищим за громаду і хоче насаджувати нові порядки. Відмовляється віддавати Мирославу за Максима бо вважає простого смерда недостойним боярської дочки. Видав монголам плани руської дружини напередодні битви на Калці, та знову стає зрадником, приводячи монголів до Тухлі. Мирослава — дочка Тугара Вовка. Не поділяє батькових упереджень і відповідає Максиму взаємністю. Невдало відмовляє батька від зради, і сама переходить на бік тухольців. Бурунда — монгольський командир, що вирізняється силою та жорстокістю, а не воєнною мудрістю. Веде десятитисячне військо на тухольський перевал!