Жили були кіт та собака. І жили вони погано, постійно сварилися. Одного разу трапилася з ними така пригода.Кіт з"Їв у господині сметану. А господиня зібралась його наказати. Стало жалко собаці котика, та і вірішил він зробить щось ще поганіше, щоб господиня забулася про те, що зробив котик. І він придумав ось таке. Він стягнув со стола великій шмиаток м"яса, та и побіг з ним по селу. Господиня побачівши таке-побігла за собакой, а котик тим часом піджидав собаку в околиці села. Собака добіжав и пригостив котика смачним м"ясом. Так вони стали жити в мирі .
І осб розпочалася буря!Ух,страшний ураган зносить все на своєму шляху!Хилить дерева,вони в той час співають свою чарівну пісню.Темне-притемне небо.
В последнее время для детей издается огромное количество книг – как те книги, что мы помним из своего детства, так и новые. Радует, что иной раз возрождают к жизни и забытые книги.
Мне очень жаль, что до сих пор ни одно русскоязычное издательство не взялось за переиздание замечательного произведения украинского писателя Всеволода Нестайко «Тореадоры из Васюковки». К счастью, электронный вариант доступен, а читающие по-украински могут купить книгу – в 2004 году ее переиздавали.
Эту книжку мне подарила знакомая, и это была, что называется, любовь с первого взгляда и на всю жизнь. Я сначала читала ее по-русски, а потом специально приобрела себе украинскую версию. И сразу хочу сказать: те, кто владеет украинским языком, должны обязательно прочитать ее в оригинале. Это такое удовольствие, что не передать словами! Пир души! Но и русский перевод вполне достойный. Понравилось, что переводчик сохранил некоторые украинизмы, которые нисколько не мешают пониманию, но между тем передают колорит и явно указывают на то, что место действия – Украина.
Жили-были на свете два закадычных друга: Ява Рень и Павлуша Завгородний. Это были такие хлопцы, что, как говорили односельчане « нет на них хорошего батога». Их проделкам, как мне кажется, могут позавидовать такие известные литературные озорники, как Карлсон, Эмиль из Леннеберги и Пеппи Длинныйчулок. По крайней мере, никого из них не угораздило заблудиться в кукурузе, отправиться на необитаемый остров, пытаться построить метро под сараем и устроить бой быков. Задумка про метро была просто грандиозная, самое главное – система оплаты: со всех 3 копейки, родственники бесплатно, а с учительницы математики – 5 копеек.
Но, как любая хорошая детская книга, «Тореадоры из Васюковки» - это не только смешной рассказ о проказах. Эта книга прежде всего о настоящей дружбе. Невольно хочется сравнить Яву и Павлушу с мушкетерами: пусть их всего лишь двое, но они показывают пример того, как надо дружить. Они в самом деле готовы друг за другом и в огонь, и в воду, делят вместе не только радости, но и печали.
Я считаю, что высшее мастерство детского писателя состоит в том, чтобы писать не о детях, а для детей. Когда я читала эту книгу в детстве, ни минуты не сомневалась, что эти истории о своей жизни рассказали сами главные герои. Да, на обложке стоит имя автора, взрослого человека, но об этом как-то забываешь.
Повістю називається один із жанрів прози. За своїм обсягом повість займає проміжне положення між розповіддю і романом. Сюжет повісті зазвичай відтворює природні відрізки життя і позбавлений інтриги. Він зосереджений на головному герої і характері його особистості. У повісті зазвичай є тільки одна сюжетна лінія. І в ній зображується всього кілька епізодів з життя головного героя.
Чим повість відрізняється від оповідання
Повість відрізняється від оповідання своїм великим об’ємом. Так якщо обсяг розповіді вимірюється десятком сторінок, то обсяг повісті може становити кілька сотень сторінок друкованого тексту.
Крім цього розповідь являє собою оповідь про один-два епізоди життя головного героя, в той час як у повісті може розповідатиметься про більший відрізку його життя. На відміну від розповіді в повісті більше дійових осіб, а також подій.
<span>Казки, казки... У світі їх багато. В них мрія людства, мудрість поколінь. То ж розгорніть сторінку в будень чи у свято І почерпніть наснагу і глибінь Казок народних, щоб душа прозріла І повернулась у дитячий вік. Щоб засвітилась радо, заясніла... І помудрішає дорослий чоловік. Надія Красоткіна Вислови відомих людей про українські народні казки: «Казки належать до найдавніших витворів людського духу і сягають у глибину таких далеких від нас часів, якої не досягає жодна людська історія» В. Гнатюк</span>