<span> Важко описати що таке щастя взагалі. Це, напевне, той стан душі коли світ навколо в найяскравіших кольрах і посмішка не зникає з обличча. Як приємно робити щасливим інших, дарувати своє добро, допомагати і просто усвідомлювати, що в наших власних силах зробити своє життя і життя інших хоч трішки кращим. </span>
1. Полонені німці - щирі будівники
2. Нагідки Фрідріха
3. Злі діти розорили їх, ще й хрестик із прутків поставили
4. Фотокартка
5. Хвороба фрідріха
<span><span>6. Прикраси із цегли</span></span>
<span>7. Самогубство
8. Жовтогаряча квітка<span>, що розцвіла на клумбі.</span></span>
<span>9. Рукавиця, а в ній — фотокартка двох дівчаток у білих сукенках. </span>
<span>10. "Ви не знаєте, де наш тато?"</span>
<span> </span>
Пісня супроводжує український народ протягом усієї історії його
існування. У часи розквіту та занепаду, під час важких випробувань
війнами, бідністю, національного гніту народна пісня допомагала людям. У
ній – пам'ять про визначних історичних діячів, про минуле, щирі
почуття. У радісні хвилини життя – при народженні немовляти, хрещенні,
весіллі, на будь-яке свято – пісня неодмінно лунала, зігріваючи душу та
підіймаючи настрій. Пісня допомагала в праці та в дорозі. Мабуть, така
співуча в нас українська душа.
Є давня легенда, пов’язана з пісенністю українського народу. У
ній розповідається про те, що Господь обдаровував усі землі світу
багатствами, тож українській землі, яка постала перед ним останньою, не
залишилося нічого, окрім народної пісні. Мабуть, ця легенда виникла в
часи великих бід, що випали на долю нашого краю. Та пісня, пообіцяв
Господь, допоможе людям пережити всі лиха та ще й нестиме радість та
світло.
В українських народних піснях живе вся історія нашого буття. У
них і кохання, і побутове життя, і праця, і військова слава. Українські
пісні надзвичайно мелодійні, щирі та прості. Вони нікого не залишають
байдужими. Незважаючи на те, що багато з них народилися з болю, вони
несуть світло та свято життя. У наших піснях немає жорстокості, агресії,
навпаки – прагнення щастя, любові, добробуту, гумор, що найкраще
характеризує національні риси нашого народу. Без рідної пісні ,як і без
рідної мови, людина не може висловити своїх почуттів. От як пише про те
І. Драч:
<span>А пісня - це душа. З усіх потреб потреба.
Лиш пісня в серці ширить межі неба.
На крилах сонце сяйво їй лиша —
Чим глибше пісня, тим ясніш душа.
</span><span>Народну пісню треба берегти, бо в ній – невичерпні багатства душі цілого народу.
</span>
Солнечные лучи пробились сквозь тучи. Снег начал таять от солнечного тепла. Птички прилетают и прилетают. Солнце смеется вместе с детьми, которые выбегают на улицу, что бы попрыгать в лужах, или просто погулять. Где-то поют свою очередную песню воробьи, прыгая на ветках деревьев, которые уже покрылись маленькими бутончиками. Совсем скоро всё будет зеленеть.
Весна, это время когда вся природа просыпается и оживает. Прекрасный праздник ждет девушек в первый месяц этого времени года. Потом шуточный праздник, весь день будут царить смех, веселье и счастье.
Каждый человек своеобразен. У каждого свои мировоззрения, каждый понимает мир по-своему. У каждого свой смысл жизни. Никто не может изменить человека, кроме его самого. Если нет ни малейшего желания - ничего не выйдет, как бы мы не старались. Это духовное и поменять нельзя.
