Добро" є одним із найзагальніших понять моралі й категорією етики. Розуміння, спосіб тлумачення, аргументації природи й сутності добра і зла істотно впливають на визначення інших категорій етики і на всю етичну концепцію, оскільки ці категорії основні, фундаментальні. У них найповніше виявляється специфіка моралі, бо саме за допомогою категорій "добро" і "зло" виділяється, окреслюється моральний феномен, тобто моральний аспект діяльності, людської свідомості, поведінки, взаємин людей, їх ставлення до природи.Зміст категорії "добро" іноді ототожнюють із сутністю моралі взагалі, хоча більшість учених розглядає добро як морально-позитивне начало, зло — як морально-негативне, а саму етику — як учення про добро і зло.Добро — найвища, абсолютна вселюдська цінність, причетність до якої наповнює життя людини сенсом, воно стає самоцінним, а не служить засобом для досягнення Інших цілей; уявлення про добро перебуває в органічному взаємозв'язку з ідеалом суспільства і особистості.На відміну від прекрасного (абсолютної вселюдської цінності) добро адресується людині не в художньому образі, а в натуральному вияві.<span>Людині постійно доводиться вдаватися до категорій "добро" і "зло", оскільки без співвіднесення з ними джерелом і критерієм моральних вимог не може бути ні її свідомість, ні громадська думка. За словами В. Соловйова, щоб спромогтися на здійснення добра, необхідно знати, чим воно є насправді. В іншому разі будь-які намагання зробити це будуть лише механічною дією. В історії людства відомо немало подій і фактів, коли хибні уявлення про добро і зло призводили до трагічних наслідків (хрестові походи, інквізиція, фашизм). Тому з'ясування природи та сутності добра і зла є надзвичайно важливою і відповідальною справою.</span>
Доктор" яксоціальнийнаратив: тексттаінтертекст // СловоіЧас. – 2005. – No 3. 6. ГребенкаЕ.Романы, повестиирассказы: [В 8 т.]. – Спб., 1847. – Т. 4. 7. ГребінкаЄ. П.Твори: У 3-хт. – К., 1980. – Т. 1: Байки. Поезії. Оповідання. Пові-сті. 8. ГребінкаЄ. П.Твори: У 3-хт. – К., 1981. – Т. 2: Прозовітвори 1841–1845. 9. ГребінкаЄ. П.Твори: У 3-хт. – К., 1981. – Т. 3: Повісті. Оповідання. Нариси. Статті. Рецензії. Листи. 10. ДеркачБ. А.ЄвгенГребінка: Літ. портрет. – К., 1974. 11. ЖурП.Літоперше. ЗхронікижиттяітворчостіТарасаШевченка. – К., 1979. 12. ЗадорожнаЛ. М. ЄвгенГребінка: Літ. постать. – К., 2000. 13. ЗубковС. Д.ЄвгенПавловичГребінка. Життяітворчість. – К., 1962. 14. ЗубковС. Д.РусскаяпрозаГ. Ф. КвиткииЕ. П. Гребенкивконтекстерусско-украинскихлитературныхсвязей. – К., 1979. 15. КирилюкЄ.ПрозаЄвгенаГребінки // Життяйреволюція. – 1930. – No 2. 16. КодацькаЛ. Ф.ХудожняпрозаТ. Г. Шевченка. – К., 1972. 17. Описькнигам, принадлежавшимТ. Г. Шевченко // АнісовВ., СередаЄ. Літо-писжиттяітворчостіТ. Г. Шевченка. – 2-гевид., доп. – К., 1976. 18. ПравдюкО.Т. Г. ШевченкоімузичнийфольклорУкраїни. – К., 1966. 19. ПриймаФ. Я.ШевченкоирусскаялитератураХIХвека. – М.; Ленинград, 1961. 20. РосовецькийС. К.Та-расШевченкоіфольклор. – К., 2011. 21. РусанівськийМ.Шевченкоіукраїнськалітературапершоїполовини XIX сторіччя //
-іноді навіть за довгий язик буває сяка-така нврізка на іншому місці;
-олія в макітерці;
-дасть Бог купця, а дідько розгудця;
-за ці три торби реготу мав аж сім смутку;
-сто друзів-це мало, а один ворог-багато!
-і ноги в нас невзуті, і голови босі.
Очень поэтически и метафорно описана смерть человека, переход его в мир иной. Ну, как то так)