Любов до природи(Михайлик дуже любив природу та ставився до нею обережно)
Любов та повага до старших(Михасик завжди поважав старшим за віком від нього людей)
Щедрість(МИхайлик не пожалів насіння бідним, хоча сам залишився ні з чим.)
Жага до знань ( Михайлик любив читати.Навіть коли його мама забирала підсвічник , він робив його сам)
Остап и Соломія - главные герои!
Тема: настрій зимової природи
Ідея: несправедливіст вироку самому письменнику і всьому народу
Художні засоби:
Епітети:<span>чорний дріт,<span>чорний стовп</span></span>
Метафори:<span>між окляклих віт,</span><span> ворон </span><span>гнеться в дугу.<span> похнюплені сосни <span>смертну чують корч.<span>вогненний грім підків</span></span></span></span>
<span><span><span>Порівняння: </span></span></span><span>сни </span><span>стримлять, як сосни, сторч.</span>
Антитеза
Зима. Паркан.
І Чорний дріт На білому снігу.
Такий Близький ти, краю мій,
І безнадійно так Далекий.
Місце для дракона» – напрочуд дивна історія, в якій усе навпаки: дракон на ім’я Грицько – це не лютий і кровожерливий хижак, що поїдає молодиць, а добрий травоїдний мрійник та романтик, натомість лицарі на чолі з володарем королівства – підступні та трусливі. Дракон милується метеликами, пише вірші та читає Біблію. Біля його печери замість людських останків – доглянуті клумбочки мальв, а своє полум’яне дихання він спрямовує тільки вгору – щоб не нищити природу. Він не їсть м’яса і не хоче нікого вбивати.
Але традицій ніхто не скасовував, і ці традиції зобов’язують будь-що знищити дракона. Добро і зло міняються масками – люди стали драконами, а Грицько-дракон більше людина, ніж самі люди. Отож, чи зможе зрозуміти він закони людського світу, а головне – виправдати їх? Чи знайдеться місце драконові-метелику серед придворних інтриг, королівських змов, лицарських поєдинків і боротьби за принцесу та Люботинське королівство?
Історична пам'ятка описує історію минулого людини/міста.
