Тема - закликати людей вірити у Господа
Основна думка - Господь дає можливість створити своє життя, "звити кубельце"
Художні засоби: Епітети: "самітніх душ", "з-за темних круч"
Інверсія:"літа стебельце"
Анафора:"хай...хай"
Метафора:"всели до самітніх душ"
Риторичне звернення:"Господи,"
Восени і горобець багатий
На сонці тепло а біля матері добре
Хто вранці плаче той ввечері сміється
<span>У лісі вовки виють а на печі страшно</span>
Івоніка.<span>"...очі Івоніки були дзеркалом самої доброти серця й чесноти..." </span>
<span>"Його сильні, залізні руки, чорні та тверді, заворушилися незамітно…" </span>
<span>"Гарна була земля....Івоніка любив її. Він знав її в кожній порі року і в різних її настроях, мов себе самого. Вона пригадувала чоловіка і жадала жертви.</span>
<span>Як була люта, боявся її більше, як почорнілого неба, що віщує тучу."</span>
Марічка. <span>"...погляд у Марійки м'який, звичайно глибокий і зажурений, в усміху несказанно лагідний і гарний..." </span>
<span>"Одначе її тонке, ніжне обличчя з ясними лагідними очима усмиряло враження її занедбаного вигляду."</span>
<span>"Була се слабосильна, ще доволі молода жінка з ніжними рисами обличчя, на якім за першим поглядом було пізнати, що тяжка, ненастанна праця й жура, що гнітила її, надали її п'ятно старості."</span>
У журналі «Світ» І. Франко друкує ряд своїх поезій, що ввійшли потім у збірку «З вершин і низин». Після припинення виходу журналу «Світ» І. Франко змушений був заробляти на шматок хліба у «Ділі» та в «Зорі» — народовських органах. У цей період І. Франко публікує в журналі «Зоря» історичну повість «Захар Беркут», велику статтю «Іван Сергійович Тургенєв».
<span> </span>
Эмммммм знает только перезарядка CS:GO тащет