Дорогий Климко!
Мені дуже жаль, що у твоєму житті все так обернулось. Втрата рідних людей - найбільше горе, яке може бути. Проте, ти надихнув мене своєю мужністю та жагою до життя. Те, як ти виживав у ці складні часи - дуже вразило мене та моїх однокласників.
Передавай Зульфату привіт, вітання Наталії Миколаївні. Я хочу, щоб у наші часи не було війн. Щоб усі жили в мирі та дружбі, любові та злагоді.
Климко, ти помер геройською смертю. Ти допомагав своїм друзям, та знедоленим людям, ти будеш назавжди у наших серцях.
Твій друг з майбутнього.
Звичайне ставлення як і у більшості дорослих людей
«Пісня про рушник». Доля благословила цей чудовий ліричний вірш, йому судилося стати улюбленою піснею українців. Мабуть, кожен пам’ятає хоч декілька рядків з «Пісні про рушник»:
«І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя, на долю дала».
Мати особливо вшанована в Україні: це символ душевної щедрості, величі, безмежної відданості. Хто як не мати подарує людині щастя й добру долю? Рушник — це символ, який походить з народнопісенної традиції. Усе тепло свого великого серця поет укладає в рядки цієї поезії. Художні деталі «Пісні про рушник» підібрані дуже досконало: «незрадлива материнська ласкава усмішка», «засмучені очі хороші». Ці епітети створюють образ матері — берегині роду, тієї, хто опікується долею України.
Не судилося Малишкові побачити нашу незалежну державу. Але у віршах цього талановитого лірика є немало передчуттів. І саме вони істинні. І лише вони є пророчими, говорячи правду про майбутнє України й українців.
