Минуло п'ять років. Кожен персонаж знайшов власну стежку в житті. Та куди б не занесла доля наших улюблених героїв, пам'ять про шалені пригоди в цирку завжди манила друзів, за сотні кілометрів об'єднувала їхні серця.
Одного разу вирішив Іван Сила на деякий час полишити свій дім, щоб разом з Мілкою податися до чудової столиці. Навіть не вірилося, що кілька років тому місто здавалося зовсім чужим та вражало величчю споруд. Нарешті потяг спинився на тому ж вокзалі. Сьогодні, як і колись, усі перехожі метушилися, кудись поспішали. Але тепер Іванові це не здалося дивним. Проте його увагу привернула метушня на площі. Річ у тім, що якийсь поліцейський упіймав чергового розбишаку. Він голосно намагався переконати малолітнього хлопчину, що крадіжка – це неприпустимо. Служник порядку продовжував:
- Послухай мене, синку, колись я також вважав, що поцупивши чужу річ можна легко підзаробити. Не чув за своїми ганебними вчинками жодної провини. Поверни власникові кишеньковий годинник. Попроси вибачення і можеш іти своєю дорогою.
Голос, що звучав, здався Іванові дуже знайомим. Ще мить і погляд поліцейського упав на нашого силача. Іван Сила люб’язно усміхнувся. Запала тиша. Помалу люд почав розходитися, а поліцейський обняв силача. Мабуть, ви уже самі здогадалися, що це був Міха Голий.
Почалась довга душевна розмова. Друг розповів, що давно зав'язав з крадіжками. Звільнився з посади охоронця в цирку й став працювати поліцейським. Похвалився, що на новій роботі пристойна платня. У важкий час, коли намагався знайти самого себе, зустрів своє щастя. Незабаром вони одружаться. Здивований Іван намагався щось сказати. Та радісний товариш не замовкав і запросив на весілля.
Іван теж попросив друга після торжества завітати до нього в гості. Тільки тепер, Мілка, котра увесь час не втручалась у розмову, смиренно покивала головою. Поліцейський зауважив, що давно хотів після торжества відвідати дорогого приятеля, тому запропонував Піні, Пандорському, Фандіго й Ренаті приєднатися до подорожі. Іван був у захваті. А Мілка жартома пообіцяла, що приготує багато галушок, які на той час уже навчилась готувати. Усі засміялися і втрьох попрямували столичним парком, геть усіяним пахучим цвітом…
Ось і настала золотава осінь. Листя вже впало з дерев покрило собою усю землю, майже усі птахи відлетіли у вирій. Усе навкруги готується до зими. Багато тварин і комах збирають усі свої запаси у домівках. Усі дерева, немов, политі золотими та червоними фарбами. Де-не-де з'являються гриби. Часто ідуть дощі та зливи.Я так люблю осінь, вона немов би мене чарує своєю красою.
1.Життя Попелюшки 2.Мрії Попелюшки 3.Доброта та щирість дівчинки 4.Поведінка Попелюшки 5.Щастя Попелюшки
Ответ: Автор твору: українська народна балада
Назва твору: "Ой, летіла стріла"
Літературний рід: ліро-епос
Жанр твору: балада
Художні засоби: гіпербола (перебільшення, задля накалу сюжета), метаморфоза (перетворення) й трикратність (взято три образи: мати, сестра, кохана)
Объяснение:
1)Як звали доньку Тугара Вовка?(Мирослава)
2)На кого служив Тугар Вовк?(Князь)
3)Як називалося село в якому жив Захар Беркут?(Тухля)
4)Від кого врятував Максим Мирославу?(Ведмедиця)
5)До кого втік Тугар Вовк?(Татари)
6)Кого називали тухольці своїм сторожем?(Камінь)
7)Що подарували Мирославі татари?(Обручку)
Подробнее - на Znanija.com -
znanija.com/task/14029608#readmore