Моє спавлення до головного героя Павлуся (коротко).
Хоч йому лише 15 років, він поводився, як справждній козак. Не відступав доки не знайшов сестру. Як би його не катували, що б не робили він ніколи не здавався. Був розумним, хитрим, сміливим, рішучим, наполегливи чим мемі й сподобався,
Сподіваюсь Ви це мали на увазі.
1.Староруська (XI–XV ст.)
2.Середньоруська (XVI–XVIII ст.)
3.Новочасна (XIX ст.)
Сонечко-новий день. роса-рано. журавлі - прощання. дзвінок-початок та кінець школи. зоря-знання.мороз-сивина.злива-не знаю
Буває,ми говоримо красивими словами,які сповнені пафосу та емоціями,але не несуть у собі ніякого змісту та мудрості. Але, буває коли людина говорить мудрі фрази,вони звичайно можуть не звучати так красиво й урочисто,як інші,зате сповнені важливими фразами та несуть певну інформацію до слухача
Джерелом художньої образності є оточуючий світ, який освоюється в різних формах, що нарощує рівень його людськості. Поряд з мистецтвом чи не найпотужнішим способом такого олюднення виступає наука. їх співставлення має давню традицію, що сформувалась на ґрунті порівняння їх пізнавальних можливостей. Між полюсами їх ототожнення і протиставлення окреслились різні підходи.
Перш ніж було з'ясовано, що пізнання в мистецтві не є виключно формою здобування знань, а специфічність художніх і наукових пізнавальних засобів свідчить про їх самодостатність, питання вирішувалось "технологічно" - через порівняння гносеологічних моделей: "почуття - образ" / "думка - поняття", суб'єктивність / об'єктивність, емоційна насиченість / емоційна нейтральність, особистісна позначеність продукту / знеособленість отриманого результату тощо. Сьогодні воно трансформовано у проблему художнього мислення, що вивчається естетикою як процес формування особливої - образної - картини світу. Головна її специфіка полягає в тому, що збагнутий смисл обов'язково позначений відношенням до нього. Виражаючись через переживання, це відношення спрямовує людину на певний шлях взаємодії із сущим та на його перетворення.
