<span>Календарно-обрядові пісні - це вид усного обрядового фольклору, який пов'язаний з традиційними обрядами і звичаями.
</span><span>Календарно-обрядові пісні відносяться до найдавнішого виду народної творчості та отримали свою назву через зв'язок з народним сільськогосподарським календарем - розпорядком робіт за порами року.</span><span>За своєю формою ці пісні - стислі вірші, які одним штрихом, двома-трьома рядками позначають настрій, ліричну ситуацію.</span>
Счастье для меня, это теплый дом и газ в квартире. Честное правительство и еще раз газ в доме. Счастье для меня, это называть Россиян москалями, а при первой опасности бежать в Россию
Тарас — один з числа корінних полковників, людина досвідчена, загартована у битвах. Його поважають товариші по зброї за любов до Батьківщини, мужність, вірність товариству, відданість справі захисту рідної землі від ворогів.аючи двох синів, Бульба пишається ними, хоче бачити їх справжніми козаками, хоче показати їх — свою гордість — товаришам.
Тому герой і знаходить справу, в якій би сини проявили себе з найкращого боку. У поході старший син Остап, завдяки мужності, кмітливості, вмінню володіти зброєю, стає курінним атаманом. Гордістю переповнене серце старого Тараса. Та, на жаль, молодший син Андрій зрадив рідну землю, зрадив товаришів. Горе зігнуло батька. Він як справжній патріот і запорожець обирає любов до Вітчизни, а не любов до сина. Андрій гине від рук батька.У кінці твору смерть чекає і на самого Тараса. Та він думає не про себе, а про те, як краще відступити його товаришам. Саме таких людей, як Тарас Бульба — мужніх, сміливих, вірних, відданих — поважали на Січі, про них складали пісні кобзарі. Такими людьми пишався наш народ, ними славилась Україна!
Розповісти Цвірінькнути
Бабуся, яка сидить поряд зі своєю онучкою, та читає їй книгу. Дівчинка посміхається, та з цікавістю дивиться у книгу
Іван Іскра приніс універсал в якому Богдан Хмельницький її амністував, за її пісні
