Привіт Павлусь,я вирішила написати тобі листа та дати декілька порад,щоб прочитавши його ти зміг якось змінитися.
Нещодавно на уроці української літератури ми прочитали твір "Скарб". В цьому творі ти постаєш як ледащий парубок,завжди плачущим та нічим не радіючим.Прочитавши його я зробила вивід,що такою ніколи не буду. А тобі я пораджу бути вдячним за все своїм батькам та іншим.
Допомагай їм,не цурайся праці. Будь веселішим та активнішим. Заводь нових друзів та цінуй старих. Гадаю ці поради тобі знадобляться.
Взагалі твір меня сподобався,він був повчальним та цікавим,мої однолітки прочитавши його зробили висновки,а це найголовніше після прочитання твору.
Можно найти в интернете краткое содержание. Оно короче
«Як варити і їсти суп із дикої качки» — одна з найдотепніших усмішок Остапа Вишні. Присвячена Максимові Рильському, близькому другові письменника. Уперше надрукована в журналі «Перець» 1945 р. Побудований твір у вигляді порад молодому мисливцеві, який збирається на полювання. «Само собою розуміється, що ви берете з собою рушницю (це така штука, що стріляє), набої і всілякий інший мисливський реманент, без якого не можна правильно націлятись, щоб бити без промаху, а саме: рюкзак, буханку, консерви, огірки, помідори, десяток укруту яєць і стопку... Стопка береться для того, щоб було чим вихлюпувати воду з човна, коли човен тече... їдете ви компанією, тобто колективом, так — чоловіка з п’ять, бо дика качка любить іти в супову каструлю з-під колективної праці...». За цим описом збирання на полювання — неприхована іронія, передчуття неповторної мисливської романтики, відчуття чоловічої свободи, розслаблення від клопотів, умиротворення. Мистецьки вплетений у композицію розповіді прекрасний український пейзаж надвечір’я: «Дика качка любить убиватись тихими-тихими вечорами, коли сонце вже сковзнуло з вечірнього пруга, минуло криваво-багряний горизонт, послало вам останній золотий привіт і пішло спать... Це ввечері... А вранці дика качка зривається шукати вашого пострілу рано-рано, тільки-но починає на світ благословлятись». Особливо промовистою є фраза, яка характеризує ставлення письменника до самого процесу полювання: «І вільно дихається, і легко дихається...». Це щире зізнання автора, бо немає значення, чи вполював щось мисливець, чи ні, головне — що недаремно витратив час. Герої усмішки, здається, не полювали по-справжньому: найважливішим під час полювання для них було відпочити від повсякденної метушні, помилуватися вечірніми зорями та світанковими ранками над тихими озерами.
Джерело: http://ukrclassic.com.ua/katalog/v/vishnya-ostap/2472-rozglyad-usmishki-yak-variti-i-jisti-sup-iz-di... Бібліотека української літератури © ukrclassic.com.ua
<h3>Швидкисный,контрасный,честный,совисный,ненавыстныпрыкристный,доблесный,
щаслывый,ватисный,радисный,прыкристный
об'йизный,почесный,бесмертный.
</h3>
Щука,акула,карась,камбала, осетр семга лещ судак карп