Михайлик дивний хлопчик несхожий на інших дітей.У нього можна запозичити любов до науки і природи.Михайлик розумний,вічливий,розумний.А навчає він те що ти повинен любити те що ти любиш і не дивитися на те що кажуть інші діти.
<span>1.)На весні 1241 2.)Тугарин кримезний як Дуб 3.)Скромна та ніжна Мирослава 4.)День ловлі Ведмедів 5.)На дівчину напала скажена ведмедиця 6.)Стародавнє село Тухля 7.)Просить у Боярина руки його доньки</span>
ЖІНОЧІ ОБРАЗИ. У романі «Айвенго» В. Скотт відтворює англійську дійсність часів середньовіччя, часів лицарських турнірів і подвигів на честь прекрасних дам. Проте частіше мужнім воїнам доводилося боротися не за честь жінок, а за гроші та владу. Ровена виходить назустріч гостям, незважаючи на здивування та невдоволення Седріка. Це був виклик, породжений таємницею, яку вона приховувала в серці. Подорожні прибули з Палестини. А Ровена чекала новин з цієї країни, бо туди поїхав її коханий Айвенго. Ровена не менш смілива, ніж її обранець Айвенго. Ровена захищає коханого, хоча й не знає, чи залишився він живим. Так само сміливо поводить вона себе, опинившись у полоні розбійників. Хоча, з іншого боку, вона впливає на свого ворога де Бефа не сміливими вчинками, а жіночою слабкістю й сльозами. На мій погляд, образ Ровени надто ідеалізований — її вчинки можна передбачити, а тому набагато цікавішим є образ вродливої єврейки Ребеки.
Протягом усього роману автор підкреслює, що Ребека ані красою, ані благородством, ані шляхетністю не поступається представницям найславніших норманських та англосаксоньких родів: «І хоча погордливі дами, які сиділи на верхній галереї, із ненавистю дивилися на чарівну єврейку, потай вони заздрили її красі та багатству». На відміну від цих аристократичних красунь, Ровена не тільки шляхетна, а в першу чергу, добра. Саме вона врятувала Айвенго від неминучої смерті, коли його було поранено на лицарському турнірі.
Ребека — це справжній лицар, хоча й жіночої статі. Згадаємо, приміром, її слова, звернені до злодія Буагільбера: «Перед тобою стояв вибір: пролити кров невинної жінки або ризикнути своїми земними вигодами й надіями». Сама Ребека зробила правильний вибір: ми можемо припустити, що вона була закохана в Айвенго, але, шануючи його почуття до Ровени, відмовилася від будь-яких зазіхань. На захисті Ребеки були сила волі, гострий розум, а до того ж їй вже доводилося боротися із небезпекою. Дівчина розуміла, що насправді загрожувало їй та представникам її народу. Можливо, саме тому вона обрала у житті шлях небезпечний, вирішивши присвятити себе служінню людям.
Мамины руки – тепло,
Мамины очи – светло,
Мамина сказка во сне,
Мамины гены во мне,
Мамины мысли со мной,
Маме поклон мой земной.
<span>Людина без мови, як птах без пісні. У світі існує безліч наук, які допомогають сучасній людині. Але можу підтвердити без них ще можно якось обійтись, але без знання своєї рідної мови, ні як.Кожен з нас таким чином відвертается від своїх рідніх, від свого минулого, від свого народу. Людина втрачає людяність. Українска мова "герой", не зважаючи на її заборону, вона все таки дішла до нашого часу. Шануй, поважай , любі , збережи свою рідну мову. Збережи історичне минуле твоїх пращурів.</span>
