Шумливий плац, майдан а чи глухий провулок,
<span>Коли стоїть вона, рідніші нам; </span>
<span>Освячена трудом, завжди кипить, як вулик, - </span>
<span>Ласкавий і суворий світлий храм: </span>
<span>Адже писались тут і перша буква й нулик! </span>
Не відгадав? Притих? Відгадка майже поруч:
<span>підкаже акростих - у загадці ліворуч!</span>
Помер Мономах 19 травня 1125 р. в 73 році життя. Прожив більш-менш стільки, що Ярослав Мудрий, але на великокняжому столі просидів (формально) тільки дванацять літ. Фактично, то на широкій арені української політики виринув він іще за життя свого батька й вже тоді виявив стільки енергії, що не було сумніву, що він, а не хто інший з князів стане в очах громадянства справжнім ідеалом князя-володаря. Літопис називає його «благовірним, христолюбивим, великим, чудним, святим і добрим». Але тими прикметами не вичерпується характеристика Мономаха так само, як мало що нам говорить про цього володаря, войовника й дипльомата похвала духовенства, мовляв він «любив митрополитів, єпископів та чорноризців». Це була прикмета всіх розумних князів, що хотіли забезпечитися проти опозиції з боку всевладного духовенства. Мономах, це була надто багатогранна особистість, щоби її можна охопити одним реченням чи сухим вичисленням прикмет, як це робить літопис. Куди краще характеризує себе сам Мономах у своїм «Поученню дітям», що є життєписом Мономаха, прибраним у дуже цікаву, приповідну форму.
План-характеристика образа Захара Беркута.
1) Захар Беркут - голова тухольської громади.2) Як виглядає герой.
3) Риси характеру Захара Беркута: а) доброта б) волелюбність; в) чесність та відвертість; г) працьовитість; д) розсудливість; е) мужність.
4) Чого прагне герой: а) поважати старі традиції і богів;б) захищати свій край від ворога; в) служити інтересам громади; г) закликати до єдності і боротьби з ворогами.5) Захар Беркут - справжній патріот рідної землі.
<span>"....Джеймс Хокинс, юнга..." Я задумался над судьбой бедного Джима Хокинса. И вдруг в лесу раздался чей-то крик...."</span>
Він розпива спиртні напої (вино) з Стефком та Юльком, і коли їх піймали, Стефко та Юлько збігли, а Славка зоставили, за Славка заступилася вся школа, тому що ніхто не міг повірити в те що він міг таке зробити, влаштували навіть суд присяжних у школі, щоб виправдити або покарати Славка, але усе ж таки він виявився невинуватим