ІV
<span>Свекруха пішла до шинку та в розмові з іншими жінками почала судити невістку. Язикаті молодиці все переказали Мотрі. </span>
<span>З того часу Мотря вирішила показати свій норов: стала прясти починки собі окремо та ховати в свою скриню. Це стало причиною сварки між свекрухою і невісткою. </span>
<span>Невістка більше не хотіла прясти тонке полотно, а ходила в сорочках з товстого полотна. Вона докоряла свекрусі, що працює навіть більше за неї. </span>
<span>Жінки виривали одна в одної мотовило, й у хаті зчинився гамір. На крик прибігли чоловіки. Лаврін почав з них сміятися. Кайдаш розсердився, що вони сваряться в святу п’ятницю, але жінки не могли зупинитися. </span>
<span>Карпо підтримав жінку і запропонував батькові одділити їх в окрему хату. Потім син навіть побився з рідним батьком. </span>
<span>Довго ще продовжувалася колотнеча в Кайдашевій хаті. </span>
1 на кам'яному острові. 2 Швайка каже що на землю Воронівки напали татари. 3 хлопці залишаються самі на острові з Барвінком. 4 на острів припливають два човни з трьома людьми один з них Ташкевич. 5хлопці беруть в полон Ташкевича. 6 Козаки повернулися Ташкевич втік. 7 Швайка відправив козаків за Ташкевичом на зміїний острів. 8 Ташкевичу дають військо в 100 осіб і приказ знищити козаків. 9. Санько ворожить і хлопців не помічають. 10. хлопці ідуть степом і зустрічають пастуха Рашида. 11 Швайка в гостях у Вирвизуба
Родинно-побутові пісні і балади мають спільні риси:
- народна основа творів;
- тематика: соціально-побутова (кохання, родина, трагічні обставини);
- драматичний сюжет;
- велика увага приділяється моральним проблемам;
- романтичний характер зображення;
- повтори, діалоги.
Приклади родинно-побутових пісень: "Ой там за горою", "Запрягайте, хлопці, коні", "Головонько моя бідная".
Приклади балад: "Ой чиє ж то жито", "Да шумить чудо дібровонька".
Леонід Глібов розпочав навчання у Полтавській гімназії. Тобто відповідь - місто Полтава.
Зі словом ПОЛТАВА можна скласти такий ребус: малюємо болт, замінюємо "б" на "п", додаємо намальовану літеру "А", в якій міститься ще одна "А" (тобто а в ва - ава).
Місце народження - село Явірник Русский, на Лемківщині.
У Алоїза нанка Михайло Вербицький отримав ґрунтовну музичну освіту. Велике значення для формування Вербицького як композитора мав репертуар хору, в якому були як твори віденських класиків Й. Гайдна, В. А. Моцарта, так і музика композиторів "золотих часів" української музики - Г. Березовського і Д. Бортнянського. Незабаром Михайло Вербицький вступає до Львівської духовної семінарії. Вербицький керує хором Семінарії, грав на гітарі. Численні твори, перекладені або створені ним для гітари, здобули широку популярність. До наших часів збереглося створене ним "Поученіє Хітарі", яке стало першим подібним посібником в Україні. У другій половині сорокових років Михайло Вербицький звертається до релігійної музики і в цей період пише повну Літургію на мішаний хор (1847), яка і сьогодні звучить у багатьох церквах Західної України. Крім Літургії, він створює знамените твір "Ангел вопіяше" і ін. Церковні композиції. Вербицький створив музику до таких вистав як "Верховинці", "Козак и мисливець", "Проціха", "Жовнір - чарівник" і ін. Помер Михайло Вербицький 1870 р в Млинах.
