Назва: «Поломінний
день»
Автор: О. Теліга.
Рід: лірика.
Вид:
громадянська.
Тема: розповідь
про долю та життя рідної країни письменниці.
<span>Ідея: державне самоствердження країни.</span>
Художні засоби:
Порівняння: день
мерехтить, як пломінь; мов прапор в сонці; мов невтомний сокіл; підхопить, мов
піщину.
<span>Епітети: день прозорий, рухливий натовп, найгостріше
слово, запального квітня, на землі
байдужо-непривітній, далечінь безкраю, </span>
<span>Метафори: душа
горить, застиглі і покірні води.</span>
Оклики ритор.: і
тому росте, росте прокляття!
<span>За непосидючу вдачу, схильність до витівок хлопчика прозвали на вулиці "халамидником", тобто бешкетником, розбишакою. Це не значить, що людські настрої, емоції чи переживання випадають з поля зору письменника. Між цими двома хлопчиками ніби постійно відбувається змагання, але тільки з боку Толі, бо Федькові немає необхідності підтверджувати свій авторитет. Добро і зло в житті дитини. Ці риси вдачі Федька письменник розкриває через його вчинки, зокрема поведінку у винятковій ситуації, коли панське дитя Толя також опинився на крижинах, копіюючи Федька, і провалився під лід. І спокушає якраз у такий момент, коли ні одному чоловікові в голову б того не могло прийти» з шанобливий до батька; «…якби зачепили його тата, зразу б грубості почав говорити, а то й битись поліз би» и спритний; «Ловкий хлопчак», «жилаве, чортове хлопча. Наче він йому товариш», «…кричати на вулиці не личить благородним дітям…» г брехливий; «Неправда! «Але крижину в цей час підбило до берега і Толя, як стріла, вилетів з неї». Але Федько щоразу "спокушав" Толю своїми вчинками на нетипову для цього делікатного хлопчика поведінку. Можна зачитати уривок від слів: «Толя аж задихався…» і до слів «…тихенько став плакати». «…Чуб йому стирчком виліз з-під картуза, очі хутко бігають», «руки в кишені, картуз набакир, іде, не поспішає». Та в нього є чому вчитися не лише дітям, а й дорослим.</span>
Ответ:
Невдовзі за порадою Захара Беркута перекрито потік, — і долина села, в якій знаходяться монголи, починає затоплюватись. Бурунда пропонує обміняти життя Максима на свободу, але йому відмовляють. Тоді він замахується, щоб убити полоненого, але Тугар Вовк відрубує йому руку, рятуючи Максима.
Объяснение:
хто гуде над вишнями
Хто йде сплугами
хто ж де вечерять
Відповідь: "Його взяли татари з коня і стали оглядати. Мацали за руки і ноги , повертали його головою, і заглядали в зуби, достоту так, як роблять купці зі скотом на базарі. У Павлуся зродилось лихе передчуття. Він здогадувався, що харциз продає його татарам. "
Пояснення