В прошлом году это писали как раз план,только с почерком разберись)Удачи!
<span>Роздумуючи над минулою історією України, порівнюючи її шлях зі шляхами інших народів, поет розуміє, що його край «не закрасився». <span>«Волі нема, вона все не йде», «серце змучене болить, бо довгий гніт минулих днів Його украй вже пригнітив» («Доки?»).</span></span>
Бо йому немає сенсу жити.Тут всі його зневажають, навіть діти.Також він дуже далеко від сім'ї, з якою Фрідріх більше не буде ніколи...
<span>У кожного міста по своему чудова мова,це я к для матері,своя дитина най-найдорожча.Але все ж таки,українська мова наймелозвучніша,найгарніша!Саме коли наші бабусі та дідусі були малі,поважали нашу мову,але зараз вона нікому майже не потрібна...Всі розмовляють на російській,хоча живуть на україні,але чому,чому ми так слабо відносимося до нашої рідної мови,адже саме ціею мовою нам співала мати колискові,адже саме ця мова звучала з вуст великих козаків,рятувавших нашу землю від загарбників.Так чому нам не почати знову розмовляти нашою рідною мовою???<span>Тож давайте не забувати про неї,адже вона така СПІВУЧА та СОЛОВ`ЇНА !!!</span></span>
У багатьох людей є хобі. Хобі це-те заняття, виконання якого приносить нам радість і спокій. Вірніше сказати, це хобі – то справа, що ми завжди виконуємо з ентузіазмом, у вільний час.
До того ж хочеться сказати, що у кожної людини можуть бути різні улюблені заняття, тобто хобі. Хтось любить читати, хтось танцювати, цей список можна продовжувати до нескінченності.
Наприклад, мій тато дуже любить ходити на риболовлю. Практично кожні вихідні він намагається знайти час для свого улюбленого заняття. До того ж його хобі прибуткове. З риболовлі він приносить великий улов, тому наша сім'я завжди може харчуватися смачною рибою. Деяку частину риби, мама продає знайомим. Вона дуже радіє, що татове хобі годує сім'ю, і приносить невеликий дохід.
А ось моя мама дуже захоплюється кулінарією. Вона пече такі смачні пироги та печиво. Таку чудову випічку в магазині не купиш. Мама каже, що готування і випічка приносить їй істинне задоволення. Ми діти дуже радіємо, що у нашої мами таке корисне, а головне смачне хобі.
Я, як і моя мама, дуже люблю готувати. Правда мама особливо не дозволяє мені працювати на кухні, але коли я вирушаю на канікули до бабусі, тол ніхто не заважає мені пекти пироги і робити торти. Бабуся мене дуже хвалить, і говорить, що у мене талант до кулінарії.
Її слова мене дуже тішать, і можливо моя майбутня професія буде пов'язана з харчовою промисловістю. Я мрію стати шеф-кухарем у ресторані. Бабуся мене підтримує, і говорить, що людина повинна займатися тією справою, до якої у нього лежить душа.
Кулінарія моє покликання. І я пишаюся тим, що у мене є улюблена справа. Тим більше, вже настільки в юному віці я чудово готую і печу. А головне все це мені дуже подобається. На своє день народження, я сама спекла величезний торт, який дуже сподобався всім гостям. Звичайно, щоб було швидше і легше, мама трохи допомогла мені з бісквітами.
Я думаю, що ніколи не покину своє улюблене заняття. І воно стане справою всього мого життя.
