Якось йшов хлопчик,який не любив працювати,ліньки було працювати на уроках,особисто на українській мові.В них була тема"Службові слова",він не дуже любив працювати як я сказав.Ось він пішов за хлібом.А продавщиця відійшла.Він хотів сказата "Ох ці продавці!",а замість цього сказав просто "Продавці!".Хлопчик не зрозумів у чому справа,він спробував ще раз.-Нічого не виходить!Каже хлопець.І почав він почав прислуховуватися до чогось,як раптом він почув голос "Ти не старався на уроках,ти не вивчив правила коли ми пишемося,а теперь ми для тебе і не вимовлятимося"
На слідуючий день він прийшов до школи.Дитина не зрозуміла,що коїться,коли почула різні речення без службових слів.Та тоді згадав,що сказав йому тій голос.Продзвенів дзовоник на урок,його підняла вчителька,щоб він розказав правило,а хлопчик не зміг нічого сказати.Вчителька вліпила йому двійку)
У давні часи письменна людина була в Україні у великій пошані. Вона вміла не тільки скласти “прошеніє” або написати під диктовку листа, але й прочитати вголос яку-небудь корисну книгу. На жаль, сьогодні дехто майже забув, що дійсно значить книга для людини.
З давніх-давен у рукописних книгах накопичувався людський досвід. Ті книги мали здебільшого духовний зміст, але їхня пізнавальна цінність від цього зовсім не страждала. Гортаючи пожовклі сторінки, кожна людина могла подумки здійснити заморську подорож, навчитися краще господарювати або ж лікувати хворих.
У сучасному житті ми користуємося друкованими книгами. Але роль книги не змінилася: вона лишається найрозповсюдженішим засобом зберігання інформації, а крім того, своєрідною енциклопедією всіх наук. Читаючи, ми робимося уважнішими, розумнішими, навіть кращими за вдачею. І чим більше книжок нами прочитано, тим зрозумілішою стає народна мудрість: “Книга вчить, як на світі жить”.
Життя це книга, і якщо ти не побачиш світу, ти прочитаєш тільки одну сторінку.
Я буду мати на оці твою погану поведінку.
<em>Знаєте кажуть покажи мені хто твій друг і я скажу хто ти.І цей вираз дійсно є правдивим.Ми вибираємо собі друзів саме під свій характер,саме під свої погляди і інтереси.Друг-це людина,яка завжди тебе підтримає у будь-якій ситуації,буде с тобою до кінця.Саме тому ця людина так глибоко посиляеться у нашому серці і вже через деякий час ми не можемо уявити життя без нього.Тепер ти і твій друг живете вашими загальними проблемами,мріям.Ви стаєте,як одне ціле і тепер у вас одне серце на двох.Ви є одне ціле і ніщо на світі не може вас змусити відмовитись від свого друга.</em>
Діти збираються на прогулянку.
Зупинишся на зупинці.
Моя подруга збирається на прогулянку.
Ти збираєшся у школу?
Ти граєшся іграшками?
