№ 4 , 9 , 27 , 60 , 73 , 96
Гарантії не даю , просто переглянь їх більш уважно)
Сіли ми якось з друзями і почали думати: хто ж з нас найкращий велосипедист?Хвалькуватий Юрко одразу сказав що він.Але ми з цим не погодились,і вирішили влаштувати змагання.Хто перший доїде від крамниці до школи-той і переможець.Почались змагання.Хлопчаків зібралось сила силенна.І от на старті хвалько-Юрко і наш простенький Віталік.На старт! Увага! Руш!!Їдуть хлопці ,їдуть і звичайно хвалько вирвався вперед,а Віталік опинився позаду і вже зовсім ніс похнюпив.Але ми почали його підтримувати,кричавши різні фрази: Віталік молодець! Давай ти нафкращий! І тут він виивається вперед і переганяє Юрка майже на самому фініші! От що означає підтримка друзів!
ми маємо цінувати своїх рідних, а особливо свою маму, тому що це найближча у світі людина і її любов найсвятіша. вона ніколи не покине свою дитину у біді і нікому не дасть її образити. з перших наших днів життя мама присвячує себе, свої мрії і надії, своє дозвілля і турботи, нам, і так важко іноді спостерігати за тим, як виросши ми забуваємо про свою неньку, про ту, якій ми забов"язані всим. мама вчить нас усьому, дає поради, але іноді ми не прислухаємось до них, а потім жалкуємо. тому, цінуйте кожну краплинку маминої любові : вона свята; кожен промінчик її ніжності і доброти: вони найтепліші.
1. Посилала мене мати до криниченьки: "Принеси ж, моя доню, та водиченьки". 2. Стелися, барвинку, низенько, присунься, козаче, близенько. 3. Покинь, Байдо, байдувати, сватай мою дочку та йди царювати. 4. Куди йидеш, од"йижджаэш, сизокрилий орле, а хто ж мене, молодую, до серця пригорне?
Звертання в реченни виддиляэться комами. В усний народний творчости звертання, як правило, вживаэться у давальному або родовому видминку, як-от: "Йидьмо, Галю, з нами, з нами, козаками". В повсякденному вживанни розповсюджений називний видминок об"экта чи суб"экта, до якого звертаються, або особлива форма, т.з.Клична форма: Мариэ Иванивно, Петре Яковичу.
Од"йижджаэш - йидеш,
сизокрилий - з сирими крилами,
пригорне - притисне, обийме.
Ответ:
Живучи серед козаків, Іван Підкова видавав себе за брата молдавського господаря Іоана III Воде Хороброго, який очолював національно-визвольний рух і убитого турками. Є версія, що він походив із секейского роду Баторі, біг до козаків, рятуючись від сімейних інтриг. Коли чутки про це дійшли до молдаван, незадоволених своїм воєводою Петром VI Кривим, вони спорядили в1577 році посольство до Івану Підкові і просили його зайняти престол.
За сприяння загону козацького гетьмана Якова Шаха з 600 козаків, і свого загону, в який входили і молдавани, Підкова вторгся в Молдавію і скинув з престолу Петра Кривого. Івана Підкову підтримали народні маси. В кінці листопада 1577 він зайняв столицю Молдавії Ясси і проголосив себе господарем.
Утриматися в Молдавії Підкові вдалося, однак, не більше двох місяців. Воєвода Петро, зібравши свіже військо, рушив до Ясс, щоб повернути втрачений престол, але був вдруге розбитий Підковою. Тоді Стефан Баторій, король польський, написав своєму братові, трансільванського воєводи Христофору, щоб той надав допомогу Петру хрому.
На початку 1578 року Івана Підкова, бачачи, що йому не втриматися на престолі, вирішив залишити Молдавію і хотів пробратися до запорозьких козаків; але брацлавському воєводі вдалося умовити Підкову відправитися до Варшави, щоб виправдатися перед Баторієм. Король, однак, на догоду туркам уклав Підкову під варту і наказав стратити його у Львові на площі Ринок, в червні 1578 року.