Турбота це лубов благословення
Н.в. тисяча п'ятсот п'ятдесят шість
Р.в. тисячі п'ятисот п'ятдесяти (п'ятдесятьох) шести (шістьох)
Д.в. тисячі п'ятистам п'ятдесяти (п'ятдесятьом) шести (шістьом)
З.в. тисячу п'ятсот п'ятдесят (п'ятдесятьох) шість (шістьох)
О.в. тисячею п'ятьмастами (п'ятьомастами) п'ятдесятьма (п'ятдесятьома) шістьма (шістьома)
М.в. тисячі п'ятистах п'ятдесяти (п'ятдесятьох) шести (шістьох)
Як гарно вночі,Взимку.Небо сіро-рожеве,після снігопаду.На полях,в лісах,на узбіччях затишно влаштувався сніг.Під невисокою ялинкою ледь-ледь землю..У місті світло,від сліпучо-білого снігу.Несамовито біжить хлопчик Максим до хати.Він нарешті зліпив сніговика.А яке ж це щастя для дитини!Он чимдуж поспішають люди до домівок.Холодно...Проте довкола дуже гарно.Знов іде сніг...На стріхи падають сніжинки.Такі маленькі,візернучасті,дивовижні.Хто ж створив таку дививижу?Звичайно,Пані Зима-біла панна,королева цього сезону.Саме вона вирішує,коли буде йти сніг,а коли ні.
Зима-дивовижна пора.Хоча вона наступає лише один раз на рік,проте змінює наш настрій докорінно...
Якось ячмень прийшов до пшениці тай каже їй:
-Пшеничко-сестричко, ходімо туди, де золото родить.
А пшениця до нього:
-У тебе, ячменю, вус довгий, а розум - короткий. Як зерно має вродиться, то золото саме до мене прикотиться.