1. Якої пори року відбуваються події першого розділу повісті? (Восени.)
2. Куди попрямував Климко? (У місто Слов’янськ.)
3. З якою метою маленький хлопчик вирушив у таку дальню й небезпечну дорогу? (Щоб набрати солі й виміняти її на харчі.)
4. Де спочатку ночував хлопець під час мандрівки? (У степу на соломі.)
5. Хто трапився на шляху Климка? (Солдат ворожої армії.)
6. Кого боявся незнайомець? (Ворожих солдатів.)
7. Чим закінчилася ця зустріч? (Старий солдат пожалів хлопця і дав йому сухарі та жменю солі.)
8. Скільки днів уже йшов хлопець? (Вісім.)
9. Яка їжа була в хлопця із собою? (Шість великих сухарів із білого хліба.)
10. Що робив Климко, коли його ноги мерзли так, що аж пекли? (Зупинявся посеред дороги й розтирав їх руками.)
11. Чим хлопчик харчувався в дорозі? (Він знайшов їжу.)
12. Скільки картоплин накопав Климко? (У нього була дрібна картопля.)
Золота осінь розфарбувала в різні кольори дерева та кущі. Це жовтий, червоний, бордовий. І зелений колір теж залишився з літа. Я люблю гуляти в сонячні осінні дні.
Вранці вже холодно. Увечері теж можна змерзнути без теплої куртки. Дні стають коротшими.
Дружба… Яке солодке та приємне слово. Якщо людина має справжнього друга, то вона вже по-справжньому щаслива.Хто ж такий справжній друг? Це людина, яка завжди говорить тобі правду, навіть коли вона не дуже приємна. Це людина, яка не пліткує в тебе за спиною, завжди прагне допомогти. Така людина завжди піднімає настрій, даруючи свою щиру та теплу посмішку. Якщо ти маєш таку людину, то ти повинен цінувати її, відповідати взаємністю, даруючи свою любов.Справжня дружба будується довго, роками. Ця дружба перевірена багатьма чинниками: перешкодами, щастям та горем, заздрістю. Щоб дружба існувала довго, треба докладати багато зусиль для її розвитку, постійно підтримувати та берегти.<span>Дружба — це такий крихкий скарб, тому треба берегти його і пам’ятати, що людина, яка не має друзів, не може претендувати на звання щасливої людини.</span>
Скрадатися -КРА́СТИСЯ<span> (непомітно йти, пробиратися кудись, підходити до когось, чогось),</span>СКРАДА́ТИСЯ<span>, </span>ПІДКРАДА́ТИСЯ<span>, </span>ПІДБИРА́ТИСЯ,ЗАКРАДА́ТИСЯрозм.;<span>ЧА́ЛИТИСЯ
сполошитися-лякатися страхатися
уздріти -побачити спостерігати
обачний -розсудливий
одчайдушний -сміливий , ризикований
</span>
Сила волі людини має велике значення для формування характеру. Науково доведено, що характер, як і воля формуються протягом усього життя.
Їх розвиток зумовлений багатьма факторами – від виховання в дитинстві до світоглядів і способу життя дорослої людини. Це все надбані якості. Не можна плутати характер з темпераментом – бо якраз саме останній практично не змінюється. Звичайно, темперамент впливає на реакцію людини в певних ситуаціях. Потім на основі рішень проблем формуються звички, що стали основою характеру. Ось тут і вступає в дію сила волі. Якщо людина готова долати перешкоди на шляху до наміченої мети, то з часом вона виховає в собі вольову рису.
Прояв сили волі неможливий сам по собі. Для будь-якого вчинку необхідний мотив, тобто, те, що викликає бажання зробити що-небудь. Це можуть бути як захоплення, потреби, так і особисті почуття та переживання. У мотивах відображаються сторони характеру. Якщо людина егоїстична, то нею будуть керувати помисли тільки про своє благополуччя, якщо щедра – то вона буде керуватися турботою про ближнього. Але перш за все, щоб здійснити будь-яку дію потрібно докласти певних зусиль, проявити силу волі.
Воля це те, чим людина може розпоряджатися, це усвідомлене управління своїми емоціями і вчинками, внаслідок чого долаються перешкоди, докладаються зусилля і стає можливим здійснення певної мети.
