В грамотной, хорошопоставленной речи без использования ругани
У галузі нових і виробничих відносин ( див. <em>неологізми</em>)
Стоїть при дорозі калина.Хто йде,той милується нею.Гарна вона кожної пори року. Навесні вбирається калина у смарагдове листя з білим мережевом квіток.Духмяні запашні квіти милують око. Згодом на місці суцвіть з’являються важкі кетяги,зарум’яняться.
А прийде осінь-не мине й калини,прибереже для неї найчарівніші барви.Навіть зима не насмілится зірвати це чудове намисто.Обережно притрусить його сніжком,і стане воно цілющим.
Так і стоїть калина,гостинно пригощає ягідками пташок і перехожих.
Веселі пташки
веселих пташок
веселим пташкам
веселих пташок
веселими пташками
на(у) веселих пташках
«…Коли б хоч скоріше, а то жує та й жує, прямо душу з тебе вимотує: хліб з’їдає і час гаїть…»; «Ох, земелько, свята земелько — Божа ти донечко! Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки… Приобрітав би тебе без ліку. Легко по своїй власній землі ходить. Глянеш оком навколо — усе твоє; там череда пасеться, там орють на пар, а тут зазеленіла вже пшениця і колоситься жито: і все то гроші, гроші, гроші…»; «…під боком живе панок Смоквинов, мотається туди й сюди, заложив і пере заложив — видно, що замотався: от-от продасть, або й продадуть землю… Ай, кусочок же! Двісті п’ятдесят десятин, земля не перепахана, ставок рибний, і поруч з моєю, межа з межею»;