Чемний- нечемний , невихований
скромний-зарозумілий, пихатий,зухвалий,нахабний
1. Уночі була гроза, а ранок видався ясний. 2. Хвилина, і табун мов буря понесла. 3. Билося серце, і грала кров,од передчуття чогось радісного. 4. Схилилась над колискою мати ,і перші звуки колискової пісні музика рідної мови переливаються в її кровинку. 5. Аркадій Петрович щодня дивився на квітник, але тільки сьогодні він його зацікавив. 6. Не вдержав старий запорожець непроханої сльози ,і покотилася вона на його сиву бороду. 7. Попереду героїчна праця , і славні перемоги. 8. Біля ніг її плещеться ,мре і мов питаючи в тривозі одна другу ,про щось найголовніше в світі хвиля хвилю доганяє. 9. Може квіти зійдуть, і настане ще й для мене весела весна. 10. Річка широка та глибока, а вода синя та чиста і котиться вона вдалечінь. 11. Микола направив струни повів смичком ,і жалібна пісня розляглася по хаті. 12. Після вечері Микола взяв свиту й ліг спати на соломі ,але його не брав сон. 13. По узліссі на галявині зеленіє перший ряст ,і цвітуть проліски та сон-трава. 14. Скоро уся долина і гори блищать вогнями, і разом з димом з землі здіймається вгору і пісня. 15. Дощ пройшов ,і Київ зеленіє. 16. На землі і в повітрі білів сніг, та манячили цупкі замерзлі стовбури дерев закурених снігом. 17. За вікнами глупа темінь, і мені стає так дивно на серці. 18. Важкі хмари облягали небо ,й не було майже просвітку. 19. Грався Петрик із телятками, та дуже вже йому хотілося в панському садку погуляти. 20. Потім двері грюкнули, і все стихло. 21. На ранок зірвався вітер, і небо заволокло сірими розпатланими хмарами. 22. Навколо стояла вечорова тихість, а в ній поволі відбивались зорі. 23. Тяжкий біль і ненависть одним корінням ,переплелися в душі Дмитра,проте похилене чоло було спокійне. 24. Сонце останній раз освітило землю та впало за гору. 25. Спустився вечір та одразу похолоднішало. 26. За селом починався гай, і вузенька стежка вела через нього. 27. Усе більше темніло і вітер все дужчав. 28. Пройшла гроза і ніч промчала.
Раз опечешся, другий — остережешся.Сидить-надувається, три дні в чоботи взувається.Там, де лисицею пройду, так три роки кури не несуться.Два дурні б'ються, а третій дивиться.Де на двох вариться,— третій поживиться.До першого грому земля не розмерзається.Тоді просо засівається, як сухий дуб розвивається.<span>Як уродить метлиця, буде хліб сниться.</span>
Ми звикли називати себе й суспільство,до якого належимо,українською нацією. А що ж означає таке популярне сьогодні слово "нація”? Учені стверджують,що це - певний колектив людей,які мають спільне походження,спільну культуру. Однак найголовнішою ознакою,що дає право називатися нацією,є мова – найбільша духовна цінність українського народу.Не раз бувало,проходячи повз незначної кількості людей,до нас линуть такі вислови,які просто неприємно слухати. На жаль,сьогодні я все рідше і рідше зустрічаю людей,які володіють і вміють розмовляти рідною мовою.Мене,досить часто,цікавлять питання: чи вміємо ми спілкуватися?,чи ставимо собі за мету досягти успіху в певній справі за допомогою доречно сказаного,вміло використаного ввічливого слова?, чи завжди усвідомлюємо силу свого слова?, чи остерігаємось завдати необережним словом душевної рани співрозмовникові? Спостереження показують: не всі і не завжди.Живучи в постійному дефіциті добра,милосердя ми непомітно для себе спростили,збідніли етикет спілкування,засмітивши його нецензурною лексикою. Ця лексика вже так влилася в наше спілкування, що і у світі,напевно,не залишилося жодної людини,яка б нею не користувалася. Тема використання нецензурної лексики у мовленні дуже актуальна серед підлітків. Між ними побутує така думка,що вживання подібних слів допоможе здобути визнання і у своїх однолітків, бо виявляється,що користуватися такими висловами стало модно. Та чи приємно нам слухати таку мову,де раз у раз проскакує "гостре слівце”? Думаю,що ні. І якщо навіть у підліткових компаніях це,можливо,допоможе стати "своїм”, але аж ніяк не стане у пригоді,коли доведеться здобувати потрібну освіту чи зайняти гідне місце в конструкції суспільства. Вживання нецензурної лексики може призвести до того,що зможеш втратити найближчих друзів. Недарма давньогрецький філософ Піфагор говорив: "Бесіду варто вести так,щоб співрозмовників з ворогів робити друзями,а не друзів – ворогами”.<span>Ми не повинні псувати свою мову нецензурною лексикою,адже це отруює спілкування і сприяє деградації суспільства,що неможливо для держави,яка прагне самовдосконалення.</span><span>міні твір у публіцистичному стилі "Молодь і культура мовлення"
</span>