Речення про власні досягнення на уроках фізкультури:
- На уроці фізкультури я завжди отримую від <u>десяти </u>до <u>дванадцяти </u>балів.
- Я вже вмію віджиматися від полу близько <u>двадцяти </u>разів.
- Я можу підтягнутися десь двадцять <u>п'ять </u>разів.
- Ми з однокласниками на уроці фізкультури просилі кожен по <u>сто </u>раз.
- Під час гри у футбол наша команда забила <u>два </u>голи.
-Мамо,я гадаю,що все можна придбати за гроші. Ти згодна зі мною?
-Сонечко,ти ще маленький,щоб зрозуміти,що не все в світі можна придбати за гроші.
-Якщо ти так гадаєш,то доведи мені свою думку!
-Добре,наприклад,здоров‘я за гроші не купиш.
-Але його можна підтримувати медикаментозно.
-Ніякі ліки світу тобі не допоможуть,якщо ти не цінуватимеш своє здоров‘я. До того ж ліки діють лише певний час,а далі організм звикає. Як щодо кохання?
-Тебе всі любитимуть і цінуватимуть,якщо ти платитимеш їм гроші!
-І навіщо тобі такі фальшиві друзі? Тебе гризтиме думка,що всі оточуючі спілкуються з тобою лише через гроші і не бачать краси твого внутрішнього світу.
-Але ж за гроші можна купити хороший настрій у вигляді цукерок та інших смаколиків!
-Я згодна з тобою,гора цукерок кожному підніме настрій. Проте,синочку,за гроші придбати можна не все. Не треба ставити їх собі за ціль,життям можна насолоджуватися і з єдиної копійчиною у кишені! Головне любити його і оточуючих,тоді вони полюблять і тебе,навіть якщо ти не зможеш їм за це заплатити.
-Так,мамо,ти маєш рацію. Дякую за поради.
<em>амріяний зимовий вечір. Летить лапатий сніг. Ліс принишк, спокійний і зачарований. Зітхне... Аж моторошно стає. Холодний морозний вітер несамовито пролетить між дерев, і ... знову тихо. Тільки дерева сумно похилилися. Гілки на очах перетворюються на таємничі силуети. Хтось пробіг стежкою, визирнув із-за дерев, промайнув біля пишної калини. А ясні, тихі зорі світять над лісом. Місяць-молодик визбирує крапельки — сузір’я в небі, у полі. Здається, це вони падають на ліс і там виблискують на гілках, мов справжні коштовні камені діаманти, рубіни, сапфіри, смарагди... Потім відбиваються в кожній сніжинці, наче чисті, прозорі сльози. А вечір чаклує...Створює свою чарівну казку (Л. Гулюк).</em>
1. чиж ганни петрівни
2 швеця ігоря віталійовичп
3 похозей інни львівни
4 зайця сергія юрійовича
Кожна нація має свою звичаї та традиції щодо прийому гостей, кожний народ приймає гостей по – особливому, але небагато це роблять так відкрито та щиро, як українці.Український народ, завжди відрізнявся своєю гостинністю. Наша нація настільки добра та щира, що завжди з великим задоволенням люди йдуть в гостів до українців.Будь – який гість, чи то запрошений, чи то випадковий приймається однаково шановано. Хазяйка вбирає кімнати, робить оселю чистою та світлою. Потім на стіл вистилається чиста, святкова скатертина, на яку виставляються смачні страви, які відображають майстерність господині готувати. Особливим показником гарної господині можна вважати чисті рушники, які часто прикрашаються вишивкою. Вони краще слів говорять проте, що в цьому домі шанують гостей.Самі господарі дома також вдягають чисте, красиве, святкове вбрання, щоб висловити свою пошану до гостей. Старі люди кажуть, що сам Святий Боже приходить до людей, приймаючи обличчя гостя. А як відомо, український народ дуже віруючий. Саме тому, мені здається, українська гостинність завжди відмінна.Є також традиція зустрічати гостей з хлібом – сіллю, але зараз її дотримуються тільки на весіллі.Гостей з радістю зустрічають на порозі та запрошують в хату, пропонують найкращі місця відпочинку. Гості приходять із подарунками, щоб висловити подяку за запрошення.Господар дому розмовляє з гостями, а господиня порається на кухні, намагаючись зробити страви якомога смачнішими, щоб гості не пішли голодними чи незадоволеними.Вся увага господарів присвячена тільки гостям, все найкраще – для гостей. Мені здається, що саме ця щира українська гостинність є однією з основних прекрасних рис українського народу. Саме ця неперевершена увага до гостей робить український народ одним із самих гостинних у світі.