Барвисто - темно , попереду - позаду , улітку - узимку.
Мамині руки – це найтепліші, найніжніші руки на землі. Так я думаю про руки своєї мами. Мабуть, кожна дитина буде за мною згодна. Всі люблять своїх матерів, а я свою люблю найбільше.
Моя мама – найкраща мама у світі. І її руки випромінюють добро та світло. Колись вони сповивали мене і гойдали. А потім допомагали робити перші кроки. Вони заспокоювали мене, коли щось не виходило. Потім мамині руки перший раз збирали мені портфелика до школи. Мама тримала мене за руку, коли вела у перший клас.
Коли я хворію, мама обов’язково пригорне мене до себе, приголубить. Вона робить мені гарячий цілющий чай, приносить ліки. Ії ніжні руки, мабуть, вміють лікувати, і скоро я вже одужую.
Мамині руки трудящі, вони не знають спокою. Ці руки дуже рідко відпочивають. З ранку до вечора вони трудяться: на роботі, вдома. Своїми добрими руками мама готує нашій родині смачні сніданок, обід та вечерю. Вона турбується про нас не тільки словом, але й справами. Я навіть знаю слова з пісні, що присвячені маминим рукам: «Мамині руки - колиска моя. Хліб у долонях, що сонцем сія»
Дорогі,вчітелі та школярі!
В школі №22 відбудуться змагання по шахам.
Всім бажаючи підійти до деректора школи.
Ми вирішимо хто поїде грати за школу.
Черговий учень 9-ого "Б" класу
Лакуста Дмитро
Бог, Україна, родина і я
Я вважаю, що кожна людина не може бути сама по собі - вона насамперед є членом своєї родини та громадянином країни, де живе. Крім того, у кожної людини є свій світогляд, частиною якого є релігійні переконання.
Наприклад, я сприймаю себе не тільки як окрему особистість, але і як частину своєї сім'ї. Мама, тато, маленька сестричка, дві бабусі та дідусь - це люди, без яких я себе не уявляю. Я можу посваритися з сестричкою, коли вона мене дратує, але мені страшно подумати, що вона може зникнути кудись. Вона - частина мого життя, як і всі члени моєї родини. А вони в свою чергу сприймають мене як частину свого життя, бо ми всі - одна сім'я.
Також я сприймаю себе і як частину українського народу, як громадянку своєї країни. Я щиро люблю свою Батьківщину - країну, де я народилася і живу. Я люблю свою мову, поважаю традиції свого народу, пишаюся славетною історією.
Щодо релігії, я вважаю себе людиною нерелігійною. Я поважаю людей всіх релігійних конфессій, якщо вони не є фанатиками. У нашій Конституції записано, що кожна людина має право сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої. Я вважаю, що це дуже вірно. До того ж, релігійність не слід ототожнювати з моральністью - це абсолютно різні речі. Головне, на мій погляд - це мати совість, а во що ти віриш - це особиста справа.
Не бажаєте придбати квіти: троянди, ромашки, конвалії?