Літо закінчилося, всі чудово відпочили, набралися нових вражень і занурюються у світ повсякденних справ: роботи, навчання, гри… Однак поміж цих звичних та упорядкованих пазлів у житті кожної родини, є й такі царини, упорядкування яких потребує певних навичок і творчого підходу. Йдеться про організацію сімейного дозвілля.
Дозвілля може бути різним: цікавим і нудним; яскравим і не дуже; таким, що надихає і додає сил, і таким, що виснажує… Найприємніше в цьому процесі те, що організація дозвілля цілком залежить від кожного члена родини, а найбільше – від батьків. Якщо просто пролежати вихідні біля телевізора, а діти просидять за комп’ютерними іграми, то таке дозвілля навряд чи сприятиме повноцінному відпочинку, розвитку та згуртуванню родини. Внаслідок такого дозвілля через кілька років може виявитися, що батьки не розуміють власних дітей, один одного і… навіть самих себе. Адже час на якісне спілкування було назавжди втрачено.
Щоб у вашій родині дозвілля було цікавим, яскравим і корисним, пропонуємо кілька порад.
У першу чергу, варто змінити звичне середовище. Якщо погодні умови дозволяють, слід піти в парк, ліс чи на озеро. Це сприятиме фізичному оздоровленню, емоційному «перезавантаженню», насиченню новими враженнями. Свіже повітря допоможе активізувати процеси очищення організму та покращить розумову активність. Під час піших прогулянок ви можете поспілкуватися з рідними про тиждень, що минув, спланувати спільні справи на майбутнє, обмінятися думками та враженнями. Окрім того, це чудовий спосіб поспостерігати за тваринами, рослинами, птахами, різними природними явищами. Для дитини буде корисно дізнатися, коли і які птахи відлітають на зимівлю, куди саме, скільки тисяч кілометрів доводиться їм долати,.. що стається з деревом восени, чому листя жовкне та червоніє… Можна назбирати кольорового листя та сухих квітів і зробити чудову композицію, водночас розвиваючи смак дитини та допомагаючи пізнати різні кольори та відтінки.
Під час спільної прогулянки, особливо в колі великої родини, не варто вирішувати конфлікти, оскільки в дітей таке дозвілля асоціюватиметься з неприємностями і напругою, і з часом вони почнуть уникати сімейних прогулянок. Непорозуміння між дітьми, в родині, в колективі чи особисті краще вирішувати під час неквапливої бесіди один на один – таким чином спілкування буде душевнішим та відкритішим: співрозмовник зможе, не соромлячись, дати вихід емоціям та щиро обговорити проблемну ситуацію.
аналог, есе, асиметрія, багатоскладовий, бесіда, біржовий, видання, вимова, виразний, витрата, метафора, романтизм, епілог, евфонія, завдання, каталог, надбання, лексикографія, акцентологія, пекарський, постмодернізм, риторика, дискурс, сенсорний, типовий, факсиміле, фаховий, читання, шлунковий, ядерний.
Відповідь:
Н.в Оксана Іллівна Іван Петрович
Р.в Оксани Іллівни Івана Петровича
Д.в Оксані Іллівні Івану Петровичу
З.в Оксану Іллівну Івана Петровича
О.в Оксаной Іллівной Іваном Петровичем
М.в на Оксані Іллівні на Івану Петровичу
Кл.в Оксано Іллівно! Іване Петровичу!
Пояснення:
Коли я влітку жив у бабусі, стався один цікавий випадок. У бабусі був красивий чорний кіт Мурчик. Він був дуже розумний, але мав незалежний характер. Він вільно гуляв по окрузі, наганяючи жах на сусідських котів та навіть їх господарів. Якщо його брали на руки, він відразу виривався і міг подряпати.
І ось одного разу Мурчик зник. Раніше він іноді пропадав на ніч, щонайбільше на добу. А тут не з'являвся вдома тиждень. Всі засмутилися, бабуся боялася, що з котом щось сталося. Вона ходила по вулицях, питала сусідів, але Мурчика ніхто не бачив.
І ось якось ми з бабусею проходимо повз одного будинку, а там сидить біля хвіртки чорний кіт, дуже схожий на Мурчика. Ми зупинилися, а він швидко підбіг та почав тертися нам об ноги. Це був Мурчик. А виявилося, що господарі цього будинку поїхали на кілька днів і випадково залишили кватирку відкритою. Мурчик вліз всередину, бо звідти пахло рибою. Сусіди сушили її в кухні на вікні. І Мурчик в їх відсутність ласував рибкою. А коли сусіди повернулися і помітили, швидко виліз і втік.
Нам з бабусею було дуже соромно за Мурчика, коли сусіди розповідали цей кумедний випадок. Але вони не розсердилися, бо самі забули закрити кватирку. Ми всі посміялися, але потім бачили, як Мурчик часто навідувався до них у двір і довго сидів, стежачи очима за кватиркою, на яку сусіди повісили захисну сітку.
<span>
Оригинал <span>http://ycilka.net/tvir.php?id=487#ixzz4bhSgXHYJ</span></span>