Прислівя "книга вчить як на світі жить"- це ставлення з пошаною до дорогоцінних джерел - книжок, які мають свою історію.Книга змушує міркувати, захоплюватись,співпереживати, вчить відрізняти добро від зла.За це все необхідно шанувати книгу - буздонну криницю мудрості.
Садок вже відцвітався й густо вкривав землю білими пелюстками. Плачуть і моляться білі троянди. У своїм краї, як у раї. У степу ще дужче розжеврілось і на грядках, у кого вже зорано червоно виблискують скиби, а в борознах, як сніг у проваллі біліє опалий цвіт
Дощ (д о ш ч) 3 букви 4 звука
якщо ( й а к ш ч о) 4 букви 6 звуків
Життя собаче, зате слава козача. Козак з біди не заплаче. Береженого бог береже, а козака шабля стереже. Ви — пани, а ми — запорожці. Гетьман знає, що в нас нічого немає. Гляди, козаче, щоб татари сидячого не взяли. Де козак, там і слава. Дівка не без щастя, козак не без долі. Звання козацьке, а життя собацьке. Козак із пригорщі нап'ється, а з долоні пообіда. Козак не боїться ні тучі, ні грому. Козак хороший, та нема грошей! Козакові воєвода — велика невгода. Козацькому роду нема переводу. Козача потилиця панам ляхам не хилиться. Коли козак у полі, то він на волі. На козаку й рогожа пригожа. Не той козак, що за водою пливе, а той, що проти води! Піду на Низ, щоб ніхто голови не гриз. Степ та воля — козацька доля. Терпи, козак, отаманом будеш. То не козак, що отаманом не думає бути. Хліб та вода — то козацька їда. Хто любить піч, тому ворог Січ. Щирий козак ззаду не нападає. Що буде, те й буде, а козак панщини робить не буде. Що там холод, коли козак молод! <span>Як кущ розів'ється, то й козак розживеться.
</span>
