<span> Настояна на терпких травах, снується вереснева, лагідна тиша. Рання осінь уже починає прясти сріблясте павутиння, губить білі пасма на левадах.Небесна блакить стає ніжно-шовковою, здіймається все вище й вище, і по ній вже пролітають ранніми ранками журавлині ключі.Зацвітають квіти осені, уже запалали червоні кострища жоржин побіля хат, майорять розмаїттям по-дівочому соромливі айстри, палахкотить ніжним жаром пелюсток вогниста сальвія, ще квітують рожеві і пурпурові мальви на високих стеблах, виграючи своїми дзвіночками тихий реквієм літу.У густій кроні кленів уже хтось бризнув ніжною позолотою, але вони ще не здаються осені, киплять зеленим соком. Задумливі берези вплітають у свої ніжні коси жовтогарячі кісники. Тільки сосни стоять зелені, тисячами, мільйонами голочок прошиваю чи небесний шовк, розливаючи терпкий запах живиці.<span>Вереснева благодать. Чудова пора зрілості. Ясна прозорість. Заколихана тиша. Услід за нею починається пора тихої зажури, пора бабиного літа (За І. Цюпою, 134 сл.).</span></span>
Ювiлей =о=о-о= 6б.7зв.3скл. пам'ять -о-=о= 6б.6зв.2скл.
Мавка кохала Лукаша за те щось глибинне, чого навіть він сам в собі не розумів. Очима справжнього кохання вона бачила його справжню сутність, те, на що він був би здатен, якби життєві умові були для нього більш сприятливі ("бач, я за те тебе люблю найбільше, чого ти сам в собі не розумієш")
Потенціал, інакше кажучи.
Тому отим "своїм життям до себе дорівнятись" вона хотіла передати своє сприйняття Лукаша як особистостості, в природі, характері, можливостях якої закладено набагато більше, ніж середовище надає йому можливість проявити. Та хлопець, на жаль, не зміг реалізувати свій потенціал
П-гл
О-зв
Э-зв
Т-гл
Е-зв
С-гл
А-зв
Осінній сад дарує нам: яблука, груші, айву, сливи, горіхи. У деяких садах навіть є малина.
