<span>В українській мові апостроф пишеться перед я, ю, є, ї:</span>
Після губних приголосних (б, п, в, м, ф): б'ю, п'ять, п'є, в'язи, у здоров'ї, м'ясо, рум'яний, тім'я, мереф'янський, В'ячеслав, Стеф'юк. Апостроф не пишеться, коли перед губним звуком є приголосний (крім р), який належить до кореня: дзвякнути, мавпячий, морквяний, свято, тьмяний, цвях, але: верб'я, торф'яний, черв'як.
Коли такий приголосний належить до префікса, то апостроф пишеться, як і
в тих же словах без префікса: зв'язок, зв'ялити, підв'язати,
розм'якшити.Після р: бур'ян, міжгір'я, пір'я, матір'ю, кур'єр, на подвір'ї.
Апостроф не пишеться, коли ря, рю, рє означають сполучення м'якого р із
наступними а, у, е: буряк, буряний, крякати, рябий, ряд, крюк, Рєпін.Після префіксів та першої частини складних слів, що закінчуються на твердий приголосний:
без'язикий, від'їзд, з'єднаний, з'їхати, з'явитися, об'єм, під'їхати,
роз'юшити, роз'яснити; дит'ясла, пан'європейський, пів'яблука, але з
власними назвами через дефіс: пів-Європи тощо. Після префіксів із
кінцевим приголосним перед наступними і, е, а, о, у апостроф не
пишеться: безіменний, загітувати, зекономити, зокрема, зуміти.<span>Для слів іншомовного походження бувають і інші винятки написання з цих правил.</span>
Жили-були братик та сестричка.Курочка та півник.Неслухняний був півник,ай неслухався свою сестричку,через це й попадвв у всілякі біди.
Одного чудового дня,півник встав ,вмився абияк і пішов їсти.Недоївши сво їжу, пішов питати курочку:сестричко,сестричко можна я піду погуляти?Авжеш-говорить Ряба,тільки гуляй у дворі,й то,недовго.Гаразд-крикнув півник від дверей.Та нехотілося бешкетнику гуляти в дворі,говорить сам собі під дзьоб:сумно у дворі свмому грати, та ну цю Рябку!Й пішов гуляти півник на дорозі.Курояка тим часом кличе братика свого:брате!! Ти де?Вийшла вона у двір а тас пусто!Ряба розхвилювалася й пішла шцкати півника.А півнтк хотів перейти дорогу,та й знову біда!Він незнав на яке світло потрібно йти!Та й пішов на чеовоне,біжить півник а тут їде машина.,Півник злякався,впав а машнв переїхала йому крило...Брате Брате!...з тоблю все гаразд,?-Промовляє Ряба.Так сестрияко тільки крило болить ..Ай!Ряба забралв півника додому,тай лікує його.
А півник сам собі висновок зробив:що потоібно слухати поради близьких,щоб не аопвсти у біду.
Одного осіннього ранку несподівано почався дощ.Спочатку він був дрібний.Я спостерігала за дощем,але раптом...Він став сильнішати,насунулись сірі хмари.Коли злива закінчилась,настала прохолода.І знову стало сонячно,світло...