Одного разу вирішив Павлик змайструвати буду для сірка. Взяв він кілька дошок, взяв пилку, молоток і цвяхи, та й почав майструвати. Спершу ніяк не виходило порівняти дошки за довжиною. То одна була коротша, то інша задовга. Та коли, нарешті, дошки були більш-менш вирівняні, почав Павло їх докупи цвяхами збивати. Та як не збивав, на буду воно було схоже все менше та менше. І раптом Павло як гримне собі молотком по пальцях, як скрикне, жбурне спересердя молоток у кущі. "Це, - каже, - інструменти погані, - браковані якісь" . Правду кажуть - у поганого майстра і пилка крива.
Насправді відповідь:
іменником.
З давніх-давен калина є символом України. Її краса зачаровує:зелене листя її гіллів, немов виблискує на сонці,а червоні ягідки неначе червоне намисто української дівчини,яка славиться на весь світ.Ця ніжна дівчина-калина заглядається у воду на свою чарівну вроду. Але калина це не лише окраса українського подвір'я,а й лікувальна рослина. Пам'ятаю як ще в дитинсві моя бабуся лікувала мене нею,і будь яке захворюваня минало непомітно.
Ответ:
- Добрий день, Маріє Степанівно.
- Добрий день. Що шукаєш?
- Я й сам(а) поки не знаю, напевно, пригодницькі оповідання. Чи не могли б Ви мені допомогти?
- Звісно, можеш взяти збірку оповідань.
- Дякую за допомогу, її і візьму. До побачення.
- На все добре, (будь-яке ім'я)
