<span>ДЕАЛЕКТИЗМИ-кирниця — криниця, гил-тати — глитати, вашко — важко, зора, зорйа — зоря, дієд — Дід, куень, куєнь — кінь, крисаня (різновид чоловічого капелюха), трембіта (духовий інструмент), Ґалаґани (вид печива), каварма (страва), ковганка (вид посуду). Семантичні діалектизми — слова, що в діалекті мають значення, відмінне від загально-мовного: пироги (вареники), базар (майдан), збір (ярмарок), врода (урожай).
</span>ПРОФЕСIОНАЛIЗМИ- залік, контрольна робота, публіцистичний стиль мовлення, квадратний корінь фонендоскоп, рентген, катаракта,скальпель картотека, читальна зала
врожай картоплі, арендоване поле, засівання поля зерном, сировина
олімпіада, спортивні змагання, чемпіонат
папараці, зірка шоубізнесу
баранка, двірники, бублик
<span>ТЕРМIНИ- Гістологія(медицина),</span><span>Голос(музика),Множення</span><span>(математика)Регiони</span><span>( географія),</span><span>Таблиці,бланки( інформатика),</span><span>пробірку(хімія),</span><span>"WHAT"?(іноземна мова),Хлiбороб</span><span>(праця),</span><span>консументів(біологія),</span><span>звання( захист вітчизни).</span>
Рання поезія Т. Шевченка витворюється кобзарем, оповідачем міфа, який зливається з почуттям колективу, хоч повністю не усвідомлює глибинного значення колективного досвіду і не піднімається над ним.У ранніх творах Т. Шевченко наслідує старших по-етів-романтиків. Наприклад, вдається до улюбленого романтиками жанру — балади, бере за взірець стилістику, образність, мелодику. Однак у своєму наслідуванні він набагато перевершує ті зразки, до яких вдається, оскільки його поезія має надзвичайно високий рівень.Прикладом є, зокрема, його поема «Причинна». Згадаємо перші три строфи, відомі кожному українцеві. Це опис пейзажу, що починається рядками:Реве та стогне Дніпр широкий,Сердитий вітер завива.Додолу верби гне високі,Горами хвилю підійма.Уже перше слово кидає нас в епіцентр бурі, тому що виражає найвищий рівень напруження, гнів, лють. Слова «реве» й «стогне» виражають різнобарвну гамму почуттів олюдненого Дніпра, загалом текст збагачений енергетикою народнопісенної образності. Уся картина є підкреслено гіперболізованою: Дніпро — «широкий», верби — «високі», хвилі піднімаються «горами», вітер настільки сильний, що гне верби додолу. Так активізуються почуття, а місячна ніч створює тривожно-утаємничений настрій, традиційний для романтизму.Загалом, сам сюжет поеми витриманий у романтичному ключі: дівчина чекає козака і, не дочекавшись, божеволіє. Коханий не хоче жити без нареченої. Отже, у незвичній обстановці зображені надзвичайні почуття людей, що притаманно романтичному світоглядові.<span>
</span>
Найперша квітка, що зацвітає навесні -це пролісок.Це маленька, але мужня рослинка має тоненьке стебельце з малесенькими видовженими листочками, що розташовані попарно.Квіточка проліска має ніжні, видоажені, загострені на кінці пелюстки синього кольору.У неї ніжні, ледь чутні пахощі.<span>Ця рослинка така тендітна, що незрозуміло як вона пробиває корку весняного снігу і витримує такі нічні морози.</span>
Дзвенять2скл.(дзве-нять)
7зв(дз в е н й а т')
8б( д з в е н я т ь);
Ясний2скл.(яс-ний)
6зв(й а с н и й)
5б.(я с н и й)