1. Ви мене дуже виручили!
2. Щиро вдячний(а), за допомогу
3. Ваша послуга мені дуже допомогла, прийміть мою подяку
4. Дякую вам за все
5. Приймить мою подяку, в майбутньому можете розраховувати на мою підтримку
6. Дякую, ви зробили велику справу!
7. Дозвольте подякувати вам, звертайтеся, якщо потрібна буде допомога
8. Ви не просто мене виручили, ви мене врятували!
9. Ви мій рятівник, дякую!
10. Без вас я б ніколи не впорався(лася), дякую дуже.
11. Дякую і ще раз дякую!
12. Ваша допомога прийшла дуже вчасно, моя подяка
13. Безмежно дякую вам! Якби не ви, в мене нічого б не вийшло!
14. Весь мій успіх - ваша заслуга, дякую!
15. Хочу подякувати за все і сказати - ви дуже хорший друг!
Беззубий, розшукати, здати,роз"їхатися ,звучний ,беззвучний ,загорнути,розгорнути , сфотографував , зварити ,безчесний , безсмертний , розораний, розвага , беззупиний,беззоряний.
Пароніми<span> — слова близькі за звуковим складом і звучанням, та різні за значенням. Різниця може бути в одній букві, у зміненому префіксі чи суфіксі.
</span>1. Гас має такий запах, що не кожному сподобається (про керосин)
Оксиген - газ, що не має коліру і запаху.
2. Я завжи уникаю конфліктних ситуацій.
У мене не було часу вникнути в суть справи.
3. На Донбасі росіяне використували свій новий танк Т-90А.
Танкер, що перевозив нафту із Кувейту, зазнав аварії.
ався навчальний рік. Разом з цим почалися і польові роботи — збір урожаю не тільки на колгоспних полях, а й на присадибних ділянках. Багато людей уже вправилися біля городу. Дітвора мала час погуляти на вулиці, сходити на рибалку.
Але одного разу ми поверталися з рибалки, йшли дорогою повз городи. Анатолій звернув нашу увагу на те, що лише на городі Олексія не викопана картопля. Олексій учився з нами, але нічого нікому не говорив. Та ми всі помітили, що він сумний, не гуляє з нами, поспішає додому після уроків. Ми не придавали цьому ніякого значення. А від мами Анатолій та Данило чули, що Олексієва мама хвора, лежить у лікарні, батько у відрядженні, повернеться не скоро. У Олексія є ще молодший братик, який ходить в дитсадок. А осінь наступає з вранішніми прохолодами, а незабаром почнуться дощі та заморозки.
Ми ніби прозріли, що картопля, буряк, морква та інша городина на ділянці Олексія може загинути, бо він не в змозі сам подбати про город, бо йому треба і до мами в лікарню сходити, і братика забрати з дитсадка, і впоратися по господарству.
Тоді ми домовилися, що наступного дня зразу після уроків візьмемо дома лопати, відра та мішки і підемо на город Олексія, щоб зібрати урожай, допомогти однокласнику. Так ми і зробили. До нас ще приєдналася мама Петрика, яка давала вказівки, радила.
Працювали ми до темряви. Зате вже пізно вечором привезли у двір Олексія багато мішків з картоплею, буряками, морквою та іншою городиною. Допоміг нам це привезти на машині батько Сергія, бо він шофер.
Олексій не зрозумів одразу, що діється. Але потім йому стало все ясно. На очах у нього заблищали сльози, але то були сльози радості.
Розчулений, він щиро подякував усім нам за допомогу та увагу до його сім'ї.