Найповніше у творі невідомого автора "Слово про похід ігорів" відтворено образ головного героя - руського князя Ігоря. Він любить свою Батьківщину і ладен віддати за неї життя. Для нього краще смерть, ніж полон, який він вважає найбільшою ганьбою. Ігор мужний, рішучий, про це засвідчує те, що він не звернув уваги на лихе знамення природи(солнечное затмение, на укр точн перевод я не помню, мабуть сонячне затьмарення, але я не впевнена)і вирушає в похід, на що наврядчи у ті часи зважився б хтось інший. Це показує нам і іншу сторону князя - він необачний, недалекоглядний, надміру запальний, і це призвело до того, що його військо розгромлене, він в полоні, а руський народ і сама Русь знову не захищені від нападів половців.
Я пам'ятаю,як я подивилась фільм "Паперові Міста" та закохалась у цей фільм! Після цього мені захотілось прочитати його . Одразу як я купила цю книгу,то зрозуміла,що це найкраще,що я тільки могла читати! У цієй книзі йде розповідь про хлопчика та дівчинку,яки жили по сусідству та вчилися в однієй школі,але ніяк не могли спілкуватися,бо хлопчина соромився підійти до неї, а далі відбувається щось насправді заворожуєче! Я усім раджу прочитати цю книгу.
Любов до навчання.(На мою думку)
Морський кіт, морський лев та морська корова живуть у воді, а морська свинка на суші.
У кого совісті нема - нема й сорому.
Ні стиду, ні совісті.
Свинячі очі болота не бояться.
Язиком - " ось я " , а на ділі - свиня.
Поганому виду нема стиду.
