Дорогий Гордій Кулаківськи пише тобі............з міста...........Сьогодні на уроці українськоїї літератури ми прочитали русалонька із 7 в і я була надзвичайно здивована і обурена тим що ти накоїв.Пишу тобі листа томущо я хочу щоб ти подумав над своїм вчинко через тебе було надзвичайно на довгий час було проклято весь рід кулаківських.навіщо ти обманув надзвичайно багато людей?Через теб був проклятий увесь рід аж до самого кулаківських(вадима)
1 Бог сиротів любить, та щастя-долі не дає.
2 Живе вдова на подолі, та й плаче свій вік по гіркій долі.
3 Не то сирота, що роду не має, а то сирота, що долі не має.
4 У вдови плакана доля.
5 Бог дасть долю і в чистім полю.
7 <span>Дівка </span><span>не без щастя, козак не без </span>долі
8 <span>З щастя </span>та<span> горя скувалася </span>доля<span>.
9 </span> Доля <span>сміливого любить.
10 </span><span>Пусти </span>мене<span>,моя мати,у гай погуляти,біленької </span>лебедини за долю<span> спитати. </span>
Історія написання:<span> 1937 року батька Григора Тютюнника було арештовано як ворога народу й заслано до Сибіру, а мати подалася його шукати з жінкою-суперницею, яка любила батька. Тютюнник згадував: «Я виношую ще один жіночий образ. Образ жінки, котра дуже любила мого батька. Коли у нас сталося нещастя, мама в горі кинулася саме до неї. Жінка була набагато старша за маму, старша за батька. Але обоє, батько й мати, ніколи не посміли зневажити ту любов, велику і безвзаємну. Отож Марія пекла коржики, збирала все необхідне, бо мама ридала та побивалась. Удвох вони й поїхали розшукувати батька, не знаючи, що слід його загубився вже навіки... Ти подивись, яке благородство й краса обох жінок, самозреченість моєї тоді ще зовсім молодої мами... Мабуть, одна вона в цілім світі шукала підтримки в своєї суперниці, співчувала їй і жаліла. І якщо доля дасть мені таланту... Не дивися так скептично... Не таланту — Бог із ним... Якщо поталанить щось написати — воздам хвалу жінці й красі». У новелі письменникові вдалося втілити в художньому творі безкінечну глибину справжнього кохання й обережне ставлення людей один до одного.</span>
Ответ: Експозиція: виконання Максимом громади; побратимство з лучниками та охоронцями будинка Т.Вовка
Зав'язка: боротьба русичів на чолі з Максимом проти монголів під керівництвом боярина і Бурунди.
Кульмінація: захоплення Максима у полон; смерть усіх прибічників молодого Беркута.
Розв'язка: звернення Максима до сонця, яке не було милосердним до нього і його товаришів.
Объяснение:
Квітка (яка розцвіла взимку)
фотокартка донечок (рукавичка)
