Привіт, читач! Чому ти мені не відповідаєш? З глузду з*їхав чи що? Я образився! Не буду для тебе твір писати!! А-а.. Ти ж не можеш відповісти. Ну і добренько. Я от Сьогодні йшов з роботи додому і зустрів дуже не виховану кішку. Я з нею, значить, привітався, а вона мені у відповідь "няв!" Де ж таке чувано?! Всі нормальні кішки "мяу" кажуть, а ця "няв". Єєєх. Піду посплю.
Нещодавно на уроці зарубіжної літератури ми вивчали твір В.Бикова «Альпійська балада». Мене відразу захопив сюжет повісті. Коли я дочитала до кінця, була вражена ще більше. Це трагічна історія людського життя під час другої світової війни. Я побачила справжню велич, силу і красу звичайних людей у страшні воєнні часи.
Головний герой утікає з концтабору. «Звірі» вийшли на полювання, його переслідували пащі натренованих собак. Багато довелося пережити Іванові у його нелегкій дорозі на волю. Знайомство із Джулією. Зустріч з голодним божевільним і його загибель. Іван дуже хотів його врятувати, але не міг, бо інакше би усіх зловили. Совість не дозволяла кинути напризволяще Джулію, він ніс її, коли вона була знесилена і втратила віру на порятунок. Джулія перев’язувала рани, що боліли і дошкуляли йому. Почуття кохання, що спалахнуло у такий тривожний час, додало сили утікачам. Ми бачимо, що справжні люди є добрими, щирими і людяними навіть тоді, коли перебувають у нелюдських умовах.
Наприкінці твору вражає самопожертва головного героя. Глибокий сніг ховає Джулію від ворогів. Іван загинув, але своїм вчинком врятував дівчину.
На жаль, твір воєнної тематики перегукується з сьогоденням. На сході країни триває війна. Там також є герої: сміливі, сильні, готові до самопожертви. Вони здатні протистояти долі, готові до важких випробувань.
Моя улица називается улица Цветочная. С самого детства я помню ее красивой в разные времена года. В детстве она вела и встречала меня из школы. Зимой я радостно каталась на санях по улице и играла на ней в снежки. Весной она радывала яркой зеленью и цветами вокруг домов.Летом я каталась на велосипеде и отдыхала на скамейках в тени деревьев, посаженых вдоль улицы. Осенью улица радовала окраской листьев на деревьях.Такой красивою улица бывает только осенью.Я помню каждый камешек на ней. И я с радостью каждый раз прохожу по моей любимой улице.
Сьогодні після школи ми з хлопчиками (дівчинками) поідемо на гору кататися на велосипедах.День був сонячний якраз для прогулянки , ми всі зібралися біля річки та поіхали за Любою , бо тільки воа знала дорогу до гори. -Єгє ж , Любо довго там до гори?- запитав в неі Сашко. -Та ше не довго...- невпевнено відповіла Люба Місцевість ставала все більше схожа на ліс.Та як вияснилось Хлопці(дівчата або усі разом) заблукали. Хлоп"ята зібралися усі разом і вирішили іхати назад не куди не згортаючі.По дорозі назад вони побачили багато усього цікавого , та аж в вечері доіхали до дому, усі були в захвати від подорожі , а особливо я!
День рождения нынче у Даши!
Артистичной, блистательной, яркой,
Шебутной имениннице нашей
Акростих будет лучшим подарком! ©