Що ж таке гріх? Гріх - це важка провина, великий злочин, який зробила людина, не подумавши про наслідки, який важко лягає на плечі і робить людину "горбатою". Гріхи є різними. Є прості, які можна скинути зі своїх плеч простим "пробач", є такі, які не покинуть тебе, якщо ти щиро не покаєшся, а є такі, які ніколи не підуть із твоєї душі, які серці твоє не забуде ніколи. Це може бути, наприклад, вбивство. Це дуже великий гріх, ти не маєш права забирати життя у людини, адже ти не давав їй цього дару.
Отож, я думаю, що все-таки не кожен гріх можна спокутувати.
Ідейно-тематичний зміст
Трагікомедія«Мартин Боруля» написана в 1886 р., під час новочеркаського заслання. Цим твором Іван Карпенко-Карий сатирично викриває тогочасні суспільні порядки — бюрократизм, судову систему, засновану на хабарництві. В основі сюжету — справжній факт: багаторічне клопотання батька драматурга Карпа Адамовича з метою документально відновити втрачене предками дворянство. Цікаві міркування про свого героя висловив уже на схилі літ сам автор: «Згадую Борулю, хоч люди сміються з нього, бо їм здається, що вони не такі чудаки, як Боруля, а коли гарненько придивитися, то й сміятися нічого: хто б не хотів вивести своїх дітей на дворянську лінію, щоб вони не черствий кусок хліба мали?!»
Жанрові й стильові особливості
Ця позиція І. Карпенка-Карого дуже цікава, бо орієнтує читача побачити в комедійних ситуаціях не такі вже й смішні сторони дійсності, як і в «Ревізорі» М. Гоголя: «Над чим смієтесь? Над собою смієтесь». Саме цей гоголівський сміх крізь сльози й визначає пафос твору І. Карпенка-Карого. Звідси й жанрова особливість цієї п’єси — трагікомедія.
<span>Сюжет </span>твору (своєрідна, яскраво національна версія відомої комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич») становлять гумористичні сцени з життя заможного хлібороба Мартина Борулі, який домагається втрачених дворянських прав. Щоправда, у Мольєра моралізаторство має абстрактно-повчальний характер, а в Карпенка-Карого воно спрямоване проти конкретних побутових і соціальних явищ, поданих у національному художньому зрізі. У цьому, до речі, одна із суттєвих відмінностей між творами класицизму («Міщанин-шляхтич») і реалізму («Мартин Боруля»).
" Тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду"
1.Павло и Пилипко поливали липки.Виросли липки у Павла и Пилипки. 2.Зуб на дуба пилка мала-Зуб об дуба поламала. 3.Бурі бобри бід перебрели,забули бобри забрати торби.
Так звана- "НАРКОБАЙКА" ))) летіла собі бджола - задивилася на квітку- упала в бур"янину-здохла-її з"їли мурашки. мораль байки--- якщо квітка красива це ще незначить що вона приведе тебе до добра )))))))