Ну Івасю завдав ти мені клопоту .
По геометрії було задано багато домашнього завданя.
Ответ:
Мова наша - Барвінкове слово , що завжди житиме в народі українськім .
Всі знали його як найкращого учня (тут "його" - особовий займенник у родовому відмінку, в реченні виступає додатком).
Це був його щоденник (тут "його" - присвійний займенник у родовому відмінку, в реченні виступає означенням).
По падежам, склонить не можешь. Ужас, я так понимаю класс 0 у тебя. Украинская речь и так набор букв, еле это написала.
<span>Мирослава впала на ноги, не пускаючи своєї зброї. Звалившись несподівано в пропасть, вона, проте, не почула ані на хвилю страху. Неприятельки стояли, не зводячи ока одна з одної. Раптом ведмедиця вхопила в передні лапи великий камінь і, зводячись на задні ноги, хотіла шпурнути ним на Мирославу. (За І. Франком). Під'їхавши до воріт, хлопець сплигнув з коня. (А. Головко). Спускали відро, журавель хрипко скрикував, і відро з зітханням топилось, холодно побулькуючи, випускаючи горішній дух. І коли відро похилитувалось на цямрині, то воно вже пахло не сухим залізом, а мокрим, і ми, відгинаючи дужку, пили студену воду, од якої зуби ломило. (Є. Гуцало). </span>