<span>У кожної людини є найпам'ятніші, найдорожчі місця в житті. Для мене — це моя рідна домівка, мій дім, моя вулиця. Коли я була зовсім маленькою, мої батьки одержали квартиру в новому районі на вулиці Дружби Народів. Я вважаю, що ця назва символічна, адже саме дружба між людьми є запорукою найкращих почуттів: дружба перетікає в любов, без дружби немає вірності, з дружби починається людяність.
Дванадцять років тому на місці кукурудзяного поля і колгоспних ферм «виріс» молодий житловий масив. Білі багатоповерхівки височіли над землею, ніби торкаючись хмар рогачами телеантен, і самі нагадували хмари. Я і мої ровесники зростали разом із цим районом, тут нам усе близьке і знайоме.
Наша вулиця пряма і широка. Улітку тут багато зелені, адже на один бік припала лісосмуга, перетворена на затишну алею. З іншого, сонячного боку,— завжди багато квітів, проте і дерева за дванадцять років вже встигли підрости. Край вулиці виходить у поле. Із вікон верхніх поверхів відкривається чудовий краєвид — неосяжні зелені поля, які на початку літа золотяться соняшниковим сяйвом. Інший край вулиці впирається у широку автомобільну магістраль, за якою починаються приватні забудови. Хоча одноповерхові будиночки і претендують на оригінальність архітектури, я люблю багатоповерхівки. Особливо приємно дивитися на дев'ятиповерхівки з візерунками біля дахів — це будинки поліпшеного планування. Вони виділяються своєю оригінальністю. Вулиця дуже довга, а з обох її країв розташувалися «Універсами». їх спроектовано майже однаково, тому вулиця набуває своєрідного обрамлення.
Для обслуговування жителів на території нашого мікрорайону заплановано необхідні громадські та державні заклади. Більшою мірою вони розташовуються на перших поверхах багатоповерхових будинків, за винятком хіба що магазинів і кафе. Кафе «Лотта» стало улюбленим місцем відпочинку молоді. А між будинками у затишних дворах розташувалися дитячі садочки та школи. В оточенні житлових будинків моя школа.
Ця триповерхова споруда побудована так, що багато її вікон виходять у внутрішній дворик із клумбою посередині, на якій росте велика ялина. Перед центральним входом полум'яніють на клумбах квіти, а березова алея, яка веде до школи, створює затишок, підносить настрій.
Я люблю свою вулицю будь-якої пори, але особливо восени. Це час, коли все залите золотом, яке перемежовується з багрянцем.
</span>
<span>Часто всі задумуються про те, що насправді таке
мова, для чого вона потрібна? Та яку роль відіграє в житті кожного
громадянина нашої України. Адже мова – це не тільки пустий звук, і не
краплина в безмежному просторі океану, а безмежний простір, який оточує
кожного жителя цього простору, саме мова дає надію коли стає холодно і
ви в темному лісі.
Звісно, ми не можемо судити про те, що мова
для всіх така важлива, унікальна. Не всі приймають її, люди з одного
боку нічого не втрачають, коли спілкуються на зовсім іншій, чужій мові,
але з іншого боку вони втратять лише одне, найголовніше – духовну та
моральну цінність нашого народу.
Нерідко, ми з вами бачимо те,
що наша, українська мова та інші, сусідні створюють велику сварку із-за
мовних політичних спекуляцій, ми вважаємо, що це не припустимо, адже
політики самі повинні розібратися в своїх справах, в своїх питаннях.
Мова не повинна служити для створення різних, політичних та соціальних
конфліктів.
Розв’язати задач, що для мене рідна мова - дуже
важко, адже всі можуть сказати: що рідна мова, це та, на якій ми
думаємо, спілкуємось, це мова батьків, але не кожен є тим самим
патріотом, який ніколи не зрадить своїй рідній мові.
Для мене –
українська мова, дуже важлива. Адже саме її я вивчав с самого народження
і до сих пір. Рідною для мене мовою, є українська, хоча іноді я
розмовляю и спілкуюся на іншій мові, тільки тому що так вимагають
обставини. Я вважаю, що не важливо – чи ти українець чи ти росіянин, ти
повинен розмовляти на своїй, рідній мові – адже мова, це духовне
багатство всього народу.</span>
Навчання- (н а в ч а (наголошенний) н': а) - 8 букв, 7 звуків; джміль-(дж м' і(наголошений) л')- 5 букв, 3 звуки....
Скласти двадцять три з двох тисяч восьмисот сімдесяти трьох
Я б хотіла поїхати до столиці України - Києва.
Там є багато чого цікавого. Різноманітні театри, пам'ятки, будинки. І звісно ж, головна площа.
Всі міста України цікаві , але Києв особливий.
