Епітети: лихая біда, Бог милосердний, пишнії рукава.
Порівняння: прямісінька, як стрілочка, очиці, як тернові ягідки, бровоньки,як на шнурочку.
Персоніфікації: <span>нечистий таки вп’ять силу озьме, пiдцюкне й потягне низку добру до погибелi; сатана зна, чим пiдштрикнути.
</span><span>Зменшено-пестливі суфікси: прямесенька, як стрілочка, чорнявенька; очі веселенькі; носочок пряменький; губоньки; зубоньки; рученята; зоренька; горобчик; ластiвочка; сердитенько.
</span> Я - Софія 6 класс)))))
Приказки: 1)Життя прожити не поле перейти; 2)Без їжі і віл не потягне; 3) <span>Пташка красна своїм пір'ям, а людина — своїм знанням.
Загадки: 1) Голка з ниткою в руці в кого завжди? (У шевця); 2)Вдень ковбасою, вночі - кишкою. (Панчоха); 3) Зуби є, а рота нема. (Гребінець).
Прислів'я: 1)Робота сама за себе скаже; 2) Де незгода, там часто шкода; 3)Слово не стріла, а глибше ранить.</span>
Я погоджуюся з цим твердженням цілком і повністю. На мій погляд, честь і совість цінніші за гроші. Якщо людина втрачає гарні людські риси заради того, щоб розбагатіти, то, на мій погляд, це нерівноцінний обмін. Багатий мерзотник - це в першу чергу мерзотник, а бідна чесна людина - в першу чергу чесна, а потім вже бідна. До того ж, життя - дуже непередбачувана річ: зараз гроші є, і багацько, а завтра ти їх втратив усі. І нічого не лишилося, бо у багатої безчесної людини немає нічого, крім грошей: ані друзів, вні кохання, ані поваги людей.
Якщо жити чесно, правдиво та праведно, то набудеш те, що цінніше за гроші і не втратиш зненацька. Це - любов, добре ім'я, дружба, повага. Тебе не кине кохана людина, бо вона полюбила тебе бідним - а це означає, що любить вона тебе, а не гроші. Друзі раді бачити тебе просто так, бо ти гарна людина. З цим легко і приємно жити, навіть якщо живеш бідно.
1)Толя — син хазяїна будинку.
2)Опис зовнішності Толі: «Це була дитина ніжна, делікатна, смирна. Ходив завжди чистенький, чепурненький, на двір він виходив боязко, ніколи не розбишакував», «…штанці на ньому бархатові, оченята не то чудні, не то винуваті, не то злякані», «випещені ніжки».
3). Риси характеру і поведінка героя
: а) тендітний; («…чистенький. Ніжний, з щічками, як проскура»)
б) богобоязливий; («…тихенько хреститься й блідніє…»)
в) самоповажний; («…він терпіть не міг, як йому цей Федько говорив: «Толька». Наче він йому товариш», «…кричати на вулиці не личить благородним дітям…»)
г) брехливий; («Неправда! Неправда! — ще жалібніше і з страхом забився Толя. — Я не хотів іти, а вони мене потягнули на річку. А потім Федько узяв і пхнув мене на кригу… Спитайте всіх…Я не винен»)
д) байдужий до горя інших; («Коли Федькова труна сховалась за рогом вулиці й не було вже нікого видно, Толя одійшов од вікна, перекрутився на одній нозі й побіг гратися з чижиком»).
е) підступний; («…чижика він сказав Федьковій матері віддати йому, бо він його виграв у Федька»)
ПЛАН
1. Угода лисички -сестрички та вовчика-братика.
2. Хитра лисиця.
3. Обман лисички-сестрички.
4. Народження хлопчика Початочка.
5. Брехня для вовчика-братчика.
6. Народження дівчинки Серединки.
7. Нова хитрість лисички.
8. Народження хлопчика Остаточка.
9. Порожній горщик.
10. Лисичка накиваля п'ятами.
11. Вовчик біля нори.
12. Нерозумний вовк.
13. Кінець спілки.