<span> </span><span>Настала сонячна весна. Птахи, що вже повернулись з вирію перелітають з гілки на гілку з веселим крекітом. На річці ще плавають останні острівці криги. Все це огорта таємничий спів тоненьких джерелець талої води. Маленькі дітки кожного дня радіють їм і пускали по воді паперові човники. На алеях і парках вже видніються маленькі зелені стеблинки травички. Весна завжди дарує мені натхнення</span><span>Ⓐ</span>
Також можна написати що тобі цю казку читала бабуся в дитинстві.
Объяснение:
Без сумнівів, Іван Франко — різнобічно обдарована людина. Він збагатив українську культуру, підніс її до рівня європейської творчості. Літературний здобуток Івана Франка — це ціла епоха в українському письменстві. Літературознавча праця Івана Франка сприяла розвитку української літератури, а його переклади презентували українську читачеві найкращі досягнення світової культури.
З величезної спадщини Івана Франка найбільшою цінністю є його художня творчість, яка в яскравих, барвистих картинах відбила ідеї, прагнення і почуття цілого покоління українського народу.Літературна діяльність Франка почалась на початку 70-х рр. ХІХ ст. Ранні його твори, що з`явились у студентському журналі «Друг», сповістили про народження нового таланту, який незабаром виявив себе у всій своїй величі. Хоч і не вільні від впливу літературного оточення, ці твори своїм спрямуванням були новинкою на західноукраїнському грунті.
В них помітне намагання письменника порвати з існуючими шаблонами галицького письменства, що орієнтувалось на гірші зразки європейської сенсаційно-романтичної повісті, і стати на шлях критичного реалізму.
Ілюстрацією цього процесу переходу письменника від романтизму до реалізму є повість «Петрії й Довбущуки». В основу сюжету твору, згідно з первісним наміром, лягла фантастична ідея боротьби двох родин навколо легендарного скарбу Олекси Довбуша. Повість справді побудована на перипетіях боротьби між Петріями, яким Довбуш заповів свій скарб, і Довбущуками – прямими його спадкоємцями, які претендували на цей скарб
<span>Якого ж ми будемо племені-роду,
Якщо буде в устах наша мова згасать?
Чи будемо з вами тоді ми народом
Як стихне вона в голосах?
А. Демиденко
</span>
Жаба в міфології — істота підземна, потойбічна, тому зазвичай її відносять до “всякого гаддя”. Жаба, як і змій, рак, миша, є господинею нижнього світу, її зображують у моделі світового древа разом зі зміями.
