Важливим елементом в естетиці класицизму були вчення про розум ,як головний критерій художньої правди і прекрасного в мистецтві.<span>Лише думка звеличує нас, лише справжня обізнаність дарує нам велич .Ідеалом вважалася всесторонньо розвинена особистість ,прагнення до саморозвитку .
</span>
<span>
<span>Я знаю сучасне прислів’я: «Одне добре діло цінніше ста проповідей». Я з цим абсолютно згоден. Мало навчати добру та «читати мораль» іншим. Потрібно ще робити дійсно важливі, корисні для людей справи. А це не всі люди вміють.</span> Іноді хороші та добрі слова самі собою стають корисною справою. Наприклад, ваш друг чимось засмучений. А ви втішаєте його, даєте корисні поради, просто розважаєте, дякуєте за все, що він вам зробив хорошого. Але все одно слово не має такої ваги, як добра справа. За гарними словами не завжди стоїть справжній корисний вчинок.Загалом, я вважаю, що доброта - це перш за все діло. До того ж справжній добрий вчинок завжди робиться безкорисливо. Воно чимниться «за порухом душі». Доброта може виявлятися і в малих вчинках, необов’язково у чомусь великому. Наприклад, варто приготувати вечерю втомленій після роботи мамі, захистити слабкого. Або власноруч посадити клумбу у запиленому місті.Доброта дійсно починається з малого. Хоча з часом людина буде здатна творити і великі справи. Як мати Тереза, наприклад, яка допомагала мільйонам бідних та хворих людей.Добрі вчинки приностять радість не тільки оточуючим людям, але і тому, хто їх робить. Без добра життя нещасне. На цю тему в народі існує ще одне прислів’я: «Зле тому, хто добра не робить нікому».</span>
1. Як відомо, у творі "Чорна рада" Пантелеймон Куліш використовує історичні факти з домішком видгаданого. У першому прозовому творі української літератури згадуються події доби руїни з нашої історії. Тут, у творі, Іван Брюховецький ( реальний персонаж ) є повним антиподом Якима Сомка ( вигаданого персонажа ). Події любовної лінії також є цілком вигадані.
2. Яким Сомко - ідеалізований гетьман. Автор змальовує його найкращим гетьманом для України. Турботливий, віруючий, людина, що йде по життю за правдою - все це повністью характерезую Сомка, але ніяк не Брюховецького.
Іван Брюховецький - підлий і підступний гетьман, якого турбує лише особиста вигіда. Він продав Україну "москалям", а сам судив козаків не по совісті, а по розсудам.
