<span>Поет не відрізнявся особливою вродою, але його душа була прекрасна. Він приходив кожного дня у діброву і там писав свої пісні. </span>
<span>Одного разу за цим заняттям його побачив лицар Бертольдо, що поспішав на полювання. Лицар обурився, що поет не дає йому проїхати, до того ж йому довелося об’їжджати дивного співця. В серці гордого вельможі запалився вогонь. </span>
<span>Після полювання лицар відбився від своїх стомлених товаришів та знову зустрівся зі співцем. Він запропонував поетові гостинця, але той відмовився, пояснивши, що вже має всі багатства світу — свій талант і душу. </span>
<span>2 </span>
<span>Якось ввечері лицар Бертольдо прийшов до співця та розповів про своє нещасливе кохання до вродливої донни Ізидори. Поет написав серенаду, яку закоханий проспівав під вікном дівчини, здобувши її прихильність. </span>
<span>3 </span>
<span>Скоро відгуляли весілля, на яке співця запросити забули. Подружнє щастя лицаря тривало недовго: король надумав воювати, тому змушений був попрощатися з дружиною. Спочатку всі його битви були успішними, але ось військо вже другий місяць не може взяти вороже місто й починає бунтувати. Дух воїнів піднімають співці, серед яких давній знайомий лицаря. Вдячний Бертольдо обіцяє нагородити його. </span>
<span>Вже давно лицар повернувся з походу, живе щасливо зі своєю дружиною. Та все більше починає він утискати людей, обдирати їх, щоб збільшити своє багатство. Скрізь чути плач і стогін. </span>
<span>Нарешті мужики повстали проти свого пана. </span>
<span>"В мужика землянка вогка, </span>
<span>В пана хата на помості; </span>
<span>Що ж, недарма люди кажуть, </span>
<span>Що в панів біліші кості. </span>
<span>У мужички руки чорні, </span>
<span>В пані рученька тендітна; </span>
<span>Що ж, недарма люди кажуть, </span>
<span>Що в панів і кров блакитна! </span>
<span>Мужики цікаві стали, </span>
<span>Чи ті кості білі всюди, </span>
<span>Чи блакитна кров проллється, </span>
<span>Як пробити пану груди?" </span>
<span>Отаманом повсталих став знайомий панові поет. Бертольдо послав до нього своїх слуг, щоб підкупити, але співець не пристав на його пропозицію. </span>
<span>Тоді лицар погрожує заарештувати непокірного. Посланці прибувають до хворого поета, біля якого зібралися люди за порадою, та повідомляють наказ пана. </span>
<span>Врешті поет заплатив за свій спів головою, але люди пам’ятатимуть про нього, а його пісні даватимуть їм наснагу та сили. </span>
Примерные план сочинения на тему: «Берегини» домашнего костра.
а) Маруся Кайдашиха. Она была трудолюбивой и ловкой, но постепенно, когда «терлась вокруг господ», стряпая для них, научила манерности, льстивости, лености. Душа ее в плену мелкособственнической психологии: Мотрини родители богатые, а потому достойны уважения, а Мелашчине бедные, можно и пренебрегать ими. Это на первый взгляд. А как заглянут в дом, то можно убедиться: она не только не бережет мир, а и разрушает его в семье.
б) Мотря. (Карп полюбил Мотрю не за полные сундуки добра, а захарактер, за внешность. И «брикливисть» Мотри оборачивается в семейных ссорах эгоизмом, грубостью, жадностью, неуважением ко всеи родне. Даже детей и мужчин она одевала в короткие рубашки и штаны, так как экономила на них, хотя это было смешно и оскорбительно.
в) Мелашка. Мелашку сначала ввели в заблуждения внешние признаки благосостояния: большой дом, благосостояние. И за этой картиной очень быстро открылась для нее страшная правда: там нетлюбви. Некоторое время держалась она любовью к Лавринуа и его ласке. Тем не менее не выдержала и она. Когда она венулась домой из Киева, она больше не была той поэтической Мелашкою, которой весь мир улыбался. Она ссорится с Мотрей, она теряет прекрасные душевные качества.
Община села Семигори. Обычно община диктует моральные залоги, так как в неи живет народная мораль. Так было когда-то. Теперь каждый делит общее дело по принципу: разве мне одному это надо. Так совершают с тем горбом возле Кайдашевоа дома, об который все ломали телеги. Конечно, ссоры Кайдашев все осуждают, тем не менее разве и они сами не такие? Легко говорить о чужих проблемах. А о своих что и говорить. Об этом свидетельствует история баб Палажки и Прасковьи. Быт в их мировоззрении давно уже преобладает мораль. Такое следствие социальных сдвигов и влияния собственности на общество.
Общественное направление в решении проблемы жизни народа. Факты общественно-бытовой жизни народа подтверждают, что собственность искажает характеры и мировоззрение людей, но еще больше то социальное устройство, при котором человек теряется и деморализуется в борьбе за материальное.
Іван Сила - - головний герой повісті О. Гавроша " Неймовірні пригоди Івана Сили ". Він був дуже сильною й мужньою людиною. Багато разів Сила вигравав набагато досвідчених боксерів та силачів. За допомогою цих здібностей Іван прославив український народ. За його могучими плечима і сильним духом ховається добрий та щирий характер. Іван Сила дуже загадковий герой, який утілює всі потрібні риси для того, щоб бути прикладом для всіх нас.
Це було давно.І я назвал(а) цю пригоду "Відомі пригоди моєї тварини".У мене є хом'ячок.Його звуть(имя).Це було літом.Когда ми с родиную захотіли зробити пікнит.Ми поїхали в ліс.І растілили простір і я випустив(ла) хом'яка.Но потім я зубал(а) посадити його в клітку.Я начіл(а) іскати його ми с родиную іскали його візде.Ходили смотріли під кущами.А когда ми пришло знову где бил наш пікнік там сиділ мой хом'ячок.Це пригоди моєї тваринки.
«Свій» жанр Крилов шукав довго й важко. Але саме в байках розкрився у всій повноті сатиричний талант Крилова. За сорок років їм було написано більше двохсот байок