Сенс життя - це твоя мета. Дуже часто ми замислюємося над питанням " У чому я вбачаю сенс свого життя"? Потрібно з кожнрої хвили думати про своє життя, майбутнє. Бо як говорить прийслів"я " Як посієш, так пожнеш"
• Літній сад:
Під час так званих білих петербурзьких ночей Шевченко ходив у Літній Сад і змальовував статуї. В одну із таких ночей побачив його мистець з Київщини Іван Сошенко. Сошенко зацікавився своїм земляком, помітив у нього справжній малярський талант і вирішив опікуватися ним.
•22 квітня:
Тараса викупили у пана Енґельдардта Карл Брюллов та Володимир Жуковський 22 квітня 1838 року за 2500 карбованців, продавши на аукціоні портрет ( Брюллов намалював портрет Жуковського)
•24 роки:
Стільки років Тарас Шевченко пробув у кріпацтві.
•1838 рік:
Описано вище, там де і 22 квітня.
•Карл Брюллов:
Художник, з яким Тараса познайомив Іван Сошенко. Карл Брюллов- майбутній рятівника Шевченка від пана.
•1840 і Кобзар:
Шевченко в цей час ознайомлюється з сучасною йому українською літературою, стає на власний творчий шлях, стає національним поетом. У цей період вік багато пише. 1840 рову перші його твори вийшли невеличкою книжечкою під назвою «Кобзар» (у ній було лише 8 його творів).
страшні слова, коли вони мовчать.
попробуй поставить логические ударения, тоесть:
страшні/ слова/ коли/ вони/ мовчать/
_ _/!_ _/! _ _/! _ _/!_ _/!
_-ненаголошений
_/- наголошений
_ _/-ямб
_/ _ -хорей
но у тебя ямб
«З конюхом у нього особЛиві стосунки. Інші коні це відчувають, тому й недолюблюють Шеп<span>Тала. Степан ніколи не б'є його, хіба ненароком у гурті зачепить пугою чи про стороннє око стьобне. Ніколи не посилає на важку </span>Роботу, якщо є когось іншого послати. Бо він, Шептало, кінь особ<span>Ливий, кінь білий, а коли попав у це бригадне стовпище, то завдяки </span><span>Злому випадку, химерам долі»</span>
1912 р
.<span>Літературний рід:лірика.
</span><span>Жанр:ліричний вірш.</span><span>Вид лірики: пейзажна.
</span><span>Провідні мотиви: возвеличення краси природи і єдність її з мистецтвом.
</span><span>Віршовий розмір: хорей.</span><span>Про вірш: вірш має витончену форму, яскраві тропи.
Провідні мотиви твору — возвеличення краси природи і єдність її з мистецтвом.
Блакитна панна — це образ Весни «у серпанках і блаватах», якій уся земля виспівує: «Осанна!» і тривожить душу ліричного героя. Для символістів, як і для представників інших модерністських стилів, форма вірша, художні засоби набували дуже великого значення: важливо не стільки що сказати, а як сказати. Микола Вороний став, по суті, новатором у розширенні музичних можливостей українського вірша. «Блакитна панна» рясніє асонансами й алітераціями, як і сама Весна, що приходить до нас із співом птахів і ручаїв. Сам автор зазначав: «Я писав не так од образу, як од звуку. І дійсно, мелос, спершу примітивний, а далі технічно все більше ускладнений, був джерелом моєї пісні-вірша». Справді, джерелом поезії, її ритму й звучання, є мелодія. Звук для символістів — понад усе. У науці навіть відоме поняття «звукосимволізм».</span><span>Не можна не помітити в «Блакитній панні» Вороного і специфічного розміщення рядків у строфах: вони ніби сходинки, по яких скрапує на весні талий сніг під грою сонячного проміння. Таке розміщення рядків поезії будить особливий темпоритм. Отже, форма у поетів-символіс-тів — це надважливий засіб витворення потужного ліричного струменя.</span>