Герасим Калитка — заможний селянин, що прагне розбагатіти.
<span>2. Пристрасть Калитки до </span>грошей, до нагромадження землі.
3. Найзаповітніша мрія персонажа — стати великим землевласником.
4. Нечесність, лицемірність Калитки.
6. Бездушність Герасима стосовно дружини Параски і сина Романа.
7. Ставлення Калитки до наймитів (скупість, прискіпливість, жорстокість).
8. Душевна порожнеча, обмеженість, неосвіченість Герасима.
<span>9. Позитивні риси характеру Калитки (працелюбність, невтомність, цілеспрямованість).</span>
У Івана руде скуйовджене волосся, а обличчя хлопця рясно вкрите веснянками. Ява Рень — енергійний і відчайдушний хлопець. Зазвичай саме він є ініціатором різноманітних вигадок: то метро під Васюківкою прокласти, то влаштувати бій биків, то організувати шкільний театр. Але хлопець здатний не тільки на бешкет: коли сталася прикра подія з переекзаменовкою, то він влітку сумлінно готувався до перескладання екзамену з української мови на "безлюдном<span>Це більш врівноважений і спокійний хлопець. Він захоплюється малюванням і мріє стати льотчиком, але не менше за Яву полюбляє різноманітні пригоди й таємниці.</span>у" острові, дібравши собі ім'я "Робінзон Кукурузо".Павлуша Завгородній
Что-то вот так:Друг пізнається в біді. Так, так і є. Якщо у вас трапилася біда, то першим, хто прийде на допомогу, буде саме друг.
Він спробує зробити все, що завгодно, щоб допомогти, навіть якщо знає, що нічого не може. І від його зусиль вам — і йому теж — стане легше.
Коли ви потрапите в неприємну ситуацію, то тільки один залишиться з вами. навіть якщо ця ситуація дуже складна. Іноді, звичайно, допомагають не тільки друзі, але зазвичай це відбувається тоді, коли ви самі можете легко впорається з неприємностями, і допомога виходить чисто символічна, непотрібна.
Хоч це і теж приємно. Але в такій біді, де всі опускають руки і відходять в сторону, допоможе тільки вірний друг. І тоді, нарешті, стане зрозуміло, хто ж саме з усіх ваших друзів-приятелів — просто так, знайомий, з яким можна поговорити, зіграти у футбол, але не більше того, а хто — справжній друг, на якого можна покластися в скрутну хвилину і який допоможе завжди.
В творчестве Байрона не только поэзии. Он известен и как автор поэм “Шильйонський узник”, “Гяур”, “Корсар”, “Лара”, драматических произведений “Манфред”, “Каин”, романа в стихах “Дон Жуан” и др. Мировое признание молодому автору принесла его поэма “Паломничество Чайльда Гарольда”, герой которой, разочаровавшись в сладких мечтах юности, убегает от общества в далекие экзотические края, где ищет среди дикой природы гармонию жизни. Интересно, что Байрон настолько ярко и увлекательно описывал события и картины природы в поэмах, что читатели отождествляли автора с героями каждой его поэмы. Например, поэта - с образом Чайльд Гарольда, даже считали, что он некоторое время был пиратом, потому, что очень искусно и точно описал пиратский быт в поэме “Гяур”.
В 1818 году, во время пребывания в Италии, Байрон пишет ліроепічну поэму “Мазепа”. Именно это произведение открыл европейской публике неизвестную тогда страну - Украину.
В биографии Ивана Мазепы любопытство и желание потомков найти разгадку вызывают два факта. Первый - служба гетмана у польского короля, а затем возвращение на родину. Второй - это попытка обрести независимость Украине за помощью шведов. Попытка эта потерпела поражение в Полтавской битвы 1709 г. Первый из этих фактов относится к сфере легенды, которая надолго очаровала западный романтизм, второй - к сфере истории, что до сих пор имеет очень сильное и живое политическую окраску. В 2009 году Украина особое внимание уделила празднованию двух знаменательных дат - 300річчя со дня смерти Ивана Мазепы и 300річчя Полтавской битвы. Наши современники почтили эти два события, провели большую исследовательскую работу по объективного трактовки этих исторических событий. И все же вернемся к истории.
Отец Ивана Мазепы мечтал о большой карьере для своего сына, поэтому после окончания им КиєвоМогилянського училища (академии?), выслал его служить пажом при дворе польского короля ЯнаКазимира.
ЯнКазимир имел привычку ежегодно выряжать на чужбину трех талантливых молодых людей благородного происхождения для улучшения их образования. Мазепа попал в их число. Он посетил Германию, Францию и Италию, получил там прекрасное образование и воочию увидел уровень культуры европейских стран. В 1659 г. Мазепа вернулся в Польшу. Тем временем события международной политики предоставили совсем другое направление его бурной судьбы.
