1. Пригода в поїзді і на вокзалі. (Батьки Івана не могли прогодувати хлопця, а тому він змушений був їхати в місто, щоб там знайти якусь роботу. У поїзді Іван зчепився з панським синком і ледь не покалічив нахабу. На вокзалі він заступився за Міху Голого, який украв у торговця хлібину. Вдячний Міха став другом і порадником Івана. 2. Перша перемога у вуличному бою. (Оглядаючи місто, Іван побачив натовп людей. Виявилося, що тут проводяться вуличні бої. Іван переміг знаного бійця Велета й отримав цілу купу грошей.) 3. Знайомство з тренером Брякусом. (Відомий тренер Брякус запропонував Силі тренуватися в нього, а потім взяти участь у чемпіонаті Республіки з важкої атлетики.) 4. Сила силу ломить. (Іван Сила доволі легко переміг і став чемпіоном Республіки, чим викликав незадоволення поліційних чинів, адже його суперником був Магдебург, який замолоду працював у поліції.) 5. Сам пропадай, а товариша виручай. (Агент поліції Фікса виконував доручення уряду на вокзалі й заарештував Міху Голого, який хотів його обікрасти. Побачивши товариша у кайданках, Іван Сила, не розібравшись, ударив агента так, що той чотири дні пролежав у лікарні.) 6. Облудні звинувачення й арешт. (Тренер Брякус загинув в автокатастрофі, і поліція звинуватила в цьому Івана Силу, який теж був у машині. Івана заарештували, але змушені були відпустити під заставу у 50 тисяч, яку внесла хазяйка цирку мадам Бухенбах.) 7. Нова неволя. (Іван Сила змушений був відпрацювати ті гроші, що їх внесла пані Бухенбах у поліцію, і підписати кабальну угоду, щоб не потрапити у в’язницю.)
Автор розповідає про тяжкі часи України.
<span>Думки, мрії, живі істоти, гвалт міста, радість і турбота,- це те що оточує нас кожного дня. Світ наколо нас дуже суперечливий. З одного боку він щомиті змінюється, а з іншого сутність речей будь якого часу залишаеться єдиною. Інколи ось так зупинишься на хвильку і потім вже не знаєшь чи біжать за тип світом навздогін, у безкінечній гонці, чи залишить все як є. Взагалі то, із розвитком суспільства все меньше й меньше часу залишається у людини для того щоб жити. Жити насправді, а не кружляти по колу буденних справ. Ось, ще кілька століть назад цінність часу не була на стільки значною. Це можно побачити глянувши на годинник. Спочатку в нього була лише одна стрілка для показу годин, потім друга для хвилин. Зараз же цінна не те що кожна секунда, цінна кожна мить. Як хочеться за всім встигнути, все пізнати. Але найчастіше ми на це не спроможні, з*являється необхідність розставляти пріоритети, розділяти речі на більш й менш важливіші. Постає вибір. Усе нашежиття складається із суцільного вибору власного шляху. Для кожного він свій, і сутність його для кожного є правдивою. Ніколи не можно казати: "Ти живеш неправильно!",- лише дивлячись і спираючись на власний досвід і відчуття правдивості, бо інколи такі думки закорініються у нашому бутті й хтось все явно не має вибору, як тільки підкоритись системі. А може йдучи своїм шляхом він досяг значих успіхів. Треба вірити у себе, свої переконання, мати власну думку та бути упевненим у своїх силах.</span>
Я не знаю конечно, на каком ты языке написал(а), НО я бы помогла если бы ты спросил(а) НА РУССКОМ
Тих хто не поважає батька й матір - ти Господь карає!
Людина повинна завжди пам'ятати Бога, а не тоді коли потрібна допомога, чи складне становище!
Людина повинна знати всі заповіді Божі, дотримуватися їх, а саме головне поважати батьків і Бога!
