Біблія в моему житті Чим для мене є Біблія? Для мене це - джерело духовних істин, книга, яка встановила моральні основи життя для багатьох поколінь людей. Ця високохудожня книга - дуже значне явище культури. Біблією надихалися тисячі митців, поетів, письменників, художників. Біблія залишила свій слід в культурі багатьох народів. Біблійні ідеї, сюжети та образи відомі всім, навіть тим, хто її не читав.
Саме тому знайомство зі Святим Письмом допомагає читачам глибше відчувати ідеї літературних творів, краще розуміти, що саме хотів нам сказати письменник.
Християне ж звертаються до Біблії, щоб знайти сенс свого життя, а також відповіді на питання, що одвіку турбують всіх людей: добро і зло, життя і смерть, доля людини. В Біблії вони знаходять духовну опору в цьому світі, в якому існує і гріх, і несправедливість.
Я належу до християнської віри, тому для мене Біблія - не просто книга. Це - частка душі мого народу, духовна спадщина моїх предків.
Детальніше - на Znanija.com - znanija.com/task/7571964#readmore
Продовження до твору "Іван Сила"
Минуло декілька років і ось Іван Сила з дружиною Мілкою та інші учасники цирку зустрілися біля входу в цирк "Бухенбах".Там на порозі їх зустріла мадам Бахенбах,далі вони пішли до зали, до їх рідної зали,та мадам промовила:"Любі друзі, а давайте зробимо шоу ...
<span>мій улюблений персонаж є героїня твору Мавка вона великодушна, міфологічна істота яка не може вмерти, адже вона, перш за все, лісова істота, яка наділена безсмертям. І хоч, закохавшись, отримує душу, вона житиме вічно, навіть перетворившись у вербу. З цієї верби вийде сопілка, яка буде промовляти до людей, намагаючись змінити їхнє життя.</span>Занапастив свою душу Лукаш, хоч і мав у серці свій «скарб», але був він, мабуть, значно меншим, ніж у Мавки. Ця людина не змогла «дорівнятись» до себе самої. Здається, що її життя було нікому не потрібне. Але ні, він «душу дав» Мавці. А значить, вона буде жити вічно
Краса ніколи не вмирає, особливо духовна краса. Вона перетвориться у щось інше, буде мати інші форми, ідеальні чи матеріальні, але не вмре. Це ро-вуміє Мавка, тому що це вона має в серці. І хай ми не побачимо живої Мавки, в нашій пам’яті назавжди залишиться її чудовий спів — спів сопілки, яким промовляє до нас її душа:
