Це, я так розумію, за п'єсою "Наталка Полтавка?" тоді ось:
Головною дійовою особою п'єси "Наталка Полтавка" є звичайна українська дівчина Наталка. Вона проста, роботяща й чесна. Сама про себе вона каже:"Дівка проста, не красива, з добрим серцем, не спесива"(я точно не пам'ятаю бо це вчила роки 3 тому) тобто вже тут ми можемо бачити, що Наталка не ставить себе вище за інших, вона звичайна дівчина яка своєю найбільшою красою вважає добре серце. ЇЇ образ сприймається через її вчинки й манеру говорити. Вона співає дуже багато пісень, говорить звичайною мужицькою мовою. Це допомогає їй висловити свої почуття, а нам більш детально зрозуміти її образ. Наталці дуже важко пійти наперекір матері, яка бажає дочці счасливого та заможнього життя, але джля Наталки кохання вище за всі матеріальні блага.
Висновок - Як бачимо, Наталка добра й проста дівчина, яка не гонеться за грошима чи славою, для неї головне кохання, спокій в родині, тобто те, що зветься звичайним людським щастям.
Відповідь: Замок був володінням поляків-шляхтичів Чарнецьких. Коли рід повернувся до Польщі, замок захопили левенці (опришки). Саме вони добре озброїли цей замок та зробили з нього приміщення для військових вартових.
Цитати з тексту: "...замок "Орлине гніздо"... належав до роду Чарнецьких; відтіля вони налітали на ратаїв
українських, на сусідніх панків і шарпали в своїх пазурах неслухняних
схизматів.Чарнецькі зняли крила і до Варшави полинули, а гніздо своє лишили на
безбаш; його незабаром, після січі під Корсунем та Жовтими Водами,
захопили левенці, батави з Дністровського полку, з сотником Завістним
на чолі, і озброїли добре як вартову наддністрянську стражницю".
Пропоную скласти таку казку під назвою "Зустріч із Вечором":
Одного
зимового дня ми з товаришами дуже довго гуляли на вулиці. Ми катались
на санчатах і грали в сніжки. Ми й не помітили, як минув час. Взимку
темнішає дуже рано. Коли ми зрозуміли, що вже настав час вертатись
додому, було вже дуже темно.
Я йшов дуже наляканий - це була моя перша
самостійна зустріч із Вечором. Кожен звук навколо лякав мене: скрип
дерев, крик птахів, гавкіт собак. Я йшов, пришвидшуючи хід. Зустріч із
Вечором справила на мене велике враження. Вечір такий таємничий та
загадковий... Прислухаючись до кожного шереху, я добіг додому. Там на
мене чекала тепла вечеря. Ось якою була моя зустріч із Вечором.
Ответ: ПОРІРНЯННЯ
«Наче біс який сидів у хлопцеві», «щоки, ніби оловом налиті», «як Соловей-Розбійник», «ворота, ніби скринька», «камінь, а не дитина», «дощ такими потоками, наче там тисячі Федьків», «лід, як вимочений цукор», «немов не чув», «наче твій тато, став пузатий Федько», «стриба, як кішка», «як крізь сон бачив», «шматки лізли на неї, немов збиралися розчавити живе створіння», «крижини лізли одна на одну, чисто було схоже на те, як женуть великій гуркіт волів», «стрибнув, наче пробуючи його».
а персоніфікації вибачте я не знаю
Объяснение:
