Кожна людина чогось навчаєть з цьго твору, але я для себе вибрала що людські якості є головними для людини. мені було дуже приємно ,що брат пройшовши таку важку дорогу заради сестри. важкі випробування як для юнака так і для дівчинки. справді, так важко сприймати ці болючі історії з колишнього розуміти кожну болючу рану. я навчилася що потрібно допомагати своїм близьким, друзям бо це ті люди заради яких можна піти на край світу щоб їм було добре поруч зімною, хочу додати що ця історія я справжньою за відчутями, емоціями. Можви некожен ще щось засвоїв з історії цих таких малих дітей, але маленька істина є в цьому.
Почався навчальний рік. Разом з цим почалися і польові роботи — збір урожаю не тільки на колгоспних полях, а й на присадибних ділянках. Багато людей уже вправилися біля городу. Дітвора мала час погуляти на вулиці, сходити на рибалку.
Але одного разу ми поверталися з рибалки, йшли дорогою повз городи. Анатолій звернув нашу увагу на те, що лише на городі Олексія не викопана картопля. Олексій учився з нами, але нічого нікому не говорив. Та ми всі помітили, що він сумний, не гуляє з нами, поспішає додому після уроків. Ми не придавали цьому ніякого значення. А від мами Анатолій та Данило чули, що Олексієва мама хвора, лежить у лікарні, батько у відрядженні, повернеться не скоро. У Олексія є ще молодший братик, який ходить в дитсадок. А осінь наступає з вранішніми прохолодами, а незабаром почнуться дощі та заморозки.
Ми ніби прозріли, що картопля, буряк, морква та інша городина на ділянці Олексія може загинути, бо він не в змозі сам подбати про город, бо йому треба і до мами в лікарню сходити, і братика забрати з дитсадка, і впоратися по господарству.
Тоді ми домовилися, що наступного дня зразу після уроків візьмемо дома лопати, відра та мішки і підемо на город Олексія, щоб зібрати урожай, допомогти однокласнику. Так ми і зробили. До нас ще приєдналася мама Петрика, яка давала вказівки, радила.
Працювали ми до темряви. Зате вже пізно вечором привезли у двір Олексія багато мішків з картоплею, буряками, морквою та іншою городиною. Допоміг нам це привезти на машині батько Сергія, бо він шофер.
Олексій не зрозумів одразу, що діється. Але потім йому стало все ясно. На очах у нього заблищали сльози, але то були сльози радості.
<span>Розчулений, він щиро подякував усім нам за допомогу та увагу до його сім’ї.</span>
1 Слова які почув диякон
2 Старець з довгою бородою
3 Згадання про Максима Грека
4 Розмова про книги
5 Дума про друковні книги
Ответ:
1." ...буцім з його чортяка лика дере."
2." Останеться він на світі, мов сліпий без поводатаря!"
3." Раз вночі розвередувавсь Павлусь, як на живіт кричить..."
4." батько ноги простяг"
5." Щастя, як горох з мішка"
6." Павлусь за ввесь день і пари з рота не пустить"
7." ...їсть неборак, аж за ушима лящить..."
8." Ти ж із хати ніколи носа не виткнеш!"
9." до білого волосся доспався"
10. "Хвалить шинкар п'яницю, а дочки своєї за його не віддасть!„
Подробнее - на Znanija.com - znanija.com/task/9837353#readmore
Объяснение:
1.Соломія - головна героїня твору
2.Портрет
3.Риси характеру
4.Вчинки героя які розкривають його внутрішній світ
5.Ставлення героя до інших персонажів твору
6.Додаткові художні відомості( описи , які характеризують внутрішній стан героя)
7.Ставлення автора до героя
8.Власне ставлення
