Біографія Тараса ШевченкоТарас Григорович Шевченко (1814 – 1861) – видатний поет, художник.Народився 9 березня 1814 року в Київській губернії в селі Моринці.Спочатку в біографії Шевченка була втрачена мати, потім у 1825 році помер батько. Так почалася його важка, сувора життя. Незабаром він навчився грамоті, став потроху малювати. 1829 року почав служити у поміщика Енгельгардта. У Вільні (Вільнюсі) в біографії Шевченка Тараса проходило навчання у викладача університету Рустема.У 1840 році розпочався найбільш плідний в житті поета період. Вийшов збірник «Кобзар» Шевченка, були написані кілька найвідоміших його творів («Гайдамаки», «Катерина», «Хусточка», «Наймичка»). Вірші Шевченка були сприйняті критикою негативно, зате були близькі народу.Як художник Шевченко також не переставав творити. Їм був створений ряд картин в дусі критичного реалізму (наприклад, «Катерина»). Після зближення з київським кирило-мефодіївським товариством, його заарештували. Потім в біографії Шевченка Т. Р. пішла посилання в Орській фортеці Оренбурзької області. Йому заборонили писати, малювати, що було дуже важко для творчої людини. Після експедиції на Аральське море, Шевченка перевели до Новопетровського, де він перебував до 1857 року. Там було написано кілька Повістей: «Художник», «Книгиня» та інші.Звільнившись (головним чином завдяки графу Ф. П. Толстому), повернувся в Петербург.В останні роки в біографії Шевченка було створено мало віршів, картин. 26 лютого 1861 року великий поет помер. Пам'ятники Шевченку встановлено не тільки на території України, а також в Росії, США, Парагваї, Франції.
Гоголь у Ревізорі висміює такі негативні явища: казнокрадство, грошолюбство, хабарництво, безкарність. В сучасному суспільстві існує багато таких людей, які беруть хабарі і дозволяють це робити іншим. В нашому житті без цього ніяк не обійтись. Гоголь у своєму творі висміює чиновників, які роблять безлад у своїй країні та беруть хабарі.
1) померить температуру.
2) если температура выше 37 то тогда надо позвонить родителям
3) Уложить в кровать
4) Дать таблетку для снижения температуры
5) Надеется на лучшее)))
Проблема зіткнення фантазії та буденщини, особистості й маси, сірості й неповторності в усі часи гостро поставала перед людством. Людина, що вирізнялася з маси, мала власні погляди на життя, ставала білою вороною. Варто пригадати страшні, темні часи інквізиції, коли на вогні спалювали відьом, чаклунок. Так само з відвертою ворожістю сприймали й думки вчених, наприклад Джордано Бруно чи Галілео Галілея. Час іде, а проблема лишається, бо й сьогодні, у часи нових технологій і всесвітнього загального прогресу, особливо нелегко залишатися особистістю, що здатна зберегти власну думку, душевну неповторність.
<span>
</span>Людство саме для себе створює шаблони, будь-який відхід від яких карається. Анна зі своїм нестандартним яскравим світоглядом не вписується у загальні закони сучасного їй суспільного буття, тому її судять. Для посилення всеосяжної картини сірості Л. Костенко використовує повторення епітета «сірий»<span>
</span>На рівні підтексту ми розуміємо, що авторка, зображуючи суд над Анною і її кольоровими мишами, мала на увазі не тільки часи інквізиції, а й сучасне їй життя, коли нищилася духовність, коли людей переслідували за ідеологічні погляди, коли митці не могли вільно творити, а мусили дотримуватися шаблонного мислення, стандартів, вигаданих недалекими, часто малоосвіченими чиновниками.<span>
</span>
Мавпочки дуже веселі, грайливі. Вони як маленькі дітки, з ними завжди весело цікаво.
